Украинский социальный форум
25 Апрель 2018, 16:11:21 *
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Войти
Новости: Просьба ко всем пользователям форума обновить данные в профиле на форуме и сайте! Укажите свой город на русском или украинском языке!
   
   Начало   Помощь Поиск Календарь Медиа Войти Регистрация  
Страниц: 1 2 3 4 5 [6]   Вниз
  Печать  
Автор Тема: Решения ЕСПЧ: ссылки, цитаты.  (Прочитано 22435 раз)
0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему.
Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #75 : 09 Август 2012, 14:56:25 »

http://www.minjust.gov.ua/19618
РІШЕННЯ ЩОДО УКРАЇНИ, ВИНЕСЕНІ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ З ПРАВ ЛЮДИНИ
Стаття 6 “Право на справедливий суд”
Право на виконання рішення суду протягом розумного строку
« Последнее редактирование: 09 Февраль 2013, 16:50:22 от Anvitasa » Записан

Volos4
Новичок
*

Карма: 0
Offline Offline

Город: Севастополь
Район: Ленинский
Дата рождения ребенка: 17.08.2012
Стадия процесса: подготовнка к ЕСПЧ
Сообщений: 1


Просмотр профиля
« Ответ #76 : 08 Февраль 2013, 10:54:32 »

http://www.minjust.gov.ua/0/19618
РІШЕННЯ ЩОДО УКРАЇНИ, ВИНЕСЕНІ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ З ПРАВ ЛЮДИНИ
Стаття 6 “Право на справедливий суд”
Право на виконання рішення суду протягом розумного строку

Цитировать
Сторінку не знайдено
Можливо Ви вказали не існуючу адресу.

Записан
Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #77 : 09 Февраль 2013, 16:51:19 »

http://www.minjust.gov.ua/0/19618
РІШЕННЯ ЩОДО УКРАЇНИ, ВИНЕСЕНІ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ З ПРАВ ЛЮДИНИ
Стаття 6 “Право на справедливий суд”
Право на виконання рішення суду протягом розумного строку

Цитировать
Сторінку не знайдено
Можливо Ви вказали не існуючу адресу.



Исправила:
http://www.minjust.gov.ua/19618
Понятия не имею, как лишний нолик в ссылку попал.
И еще ... присоединяю файл
« Последнее редактирование: 09 Февраль 2013, 17:33:21 от Anvitasa » Записан

Ann78
Глобальный модератор
Эксперт
*****


Карма: 78
Offline Offline

Город: АРК, г. Ялта
ФИО судьи: Чорна О.В.- суд ПИ, Ищенко Г.М. - ап.суд, Л.И Григорьева - ВСУ
Дата рождения ребенка: 05.04.2007г., 05.07.2013г.
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: № 57116/10 (ЕСПЧ отказ) и исполнение решений в Крыму зависло из-за анексии
Сообщений: 1101


Просмотр профиля Email
« Ответ #78 : 05 Апрель 2013, 08:35:45 »

Искала про нас новости и вот, что нашла:

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «КОЛІСНИК ПРОТИ УКРАЇНИ ТА ІНШІ ЗАЯВИ» (CASE OF KOLESNIK v. UKRAINE AND OTHER APPLICATIONS). Заява № 41975/11. Стислий виклад рішення від 04 грудня 2012 року (Урядовий кур’єр № 4, 09 січня 2013 року)
http://court.gov.ua/sud2102/31/1/
http://sc.gov.ua/ua/rishennja_cshodo_ukrajini_vineseni_jevropejskim_sudom_z_prav_ljudini.html


Правда номер не наш… и решения не нашла… но как-то волнительно, а вдруг???

А тут http://www.minjust.gov.ua/19408

Ухвали про дружнє врегулювання:
7. Колісник проти України та інші заяви - 26.03.2013
Нет, это не про нас: 41975/11 Володимир Олександрович КОЛІСНИК 12/08/1952, м. Нікополь
Записан

лорка
Глобальный модератор
Эксперт
*****


Карма: 34
Offline Offline

Город: Винница
ФИО судьи: Старинщук О.В.
Дата рождения ребенка: 2008г
Стадия процесса: коммунифиц.жалоба в ЕСПЧ Жду решения .
Сообщений: 805


Просмотр профиля Email
« Ответ #79 : 05 Апрель 2013, 13:24:51 »




 Нннда.Да и посмотреть негде  на когда запланировано рассмотрение дела.Эдуард говорил что в HUDOC изменилось что-то (параметры поиска вроде) . Вижу дела рассмотрены в 2012г еще за 2004-2005гг.Не утешительно , но что поделаеш.Ждемсссс.
Записан

Суди меня судья неправедный!!!
лорка
Глобальный модератор
Эксперт
*****


Карма: 34
Offline Offline

Город: Винница
ФИО судьи: Старинщук О.В.
Дата рождения ребенка: 2008г
Стадия процесса: коммунифиц.жалоба в ЕСПЧ Жду решения .
Сообщений: 805


Просмотр профиля Email
« Ответ #80 : 26 Июль 2013, 08:12:08 »

ЕСПЧ обязал Украину выплатить рекордную компенсацию

http://news.mail.ru/inworld/ukraina/global/112/economics/14056082/?frommail=1
Записан

Суди меня судья неправедный!!!
Ann78
Глобальный модератор
Эксперт
*****


Карма: 78
Offline Offline

Город: АРК, г. Ялта
ФИО судьи: Чорна О.В.- суд ПИ, Ищенко Г.М. - ап.суд, Л.И Григорьева - ВСУ
Дата рождения ребенка: 05.04.2007г., 05.07.2013г.
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: № 57116/10 (ЕСПЧ отказ) и исполнение решений в Крыму зависло из-за анексии
Сообщений: 1101


Просмотр профиля Email
« Ответ #81 : 09 Октябрь 2013, 13:27:19 »

Чтоб было легче ждать, особенно тем, чье дело будет рассматриваться после нас по сокращенной форме посмотрите, что нас ждет и как это работает
•   Робота та інші проти України - 18.07.2013
http://www.minjust.gov.ua/19623
Заяви № 7158/04 та 88 інших заяв
18. Відповідно до підходу, застосованого у справі «Харук та інші проти України» (Kharuk and others v. Ukraine, згадане вище пп. 23–27), Суд вважає розумним та справедливим присудити 3000 євро кожному заявнику в заявах, що стосуються невиконання рішень тривалістю більше трьох років (заяви, наведені в таблиці в Додатку 1), та 1500 євро кожному заявнику в інших заявах (заяви, наведені в таблиці в Додатку 2). Зазначені суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат.
19. Суд також зазначає, що держава-відповідач має виконати рішення, які не були виконані.
Записан

Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #82 : 22 Октябрь 2013, 20:24:28 »

Моей маме нечто подобное приходило летом. Теперь мы ждем 30 ноября - дата указанного рассмотрения. Судя по списку нам светит 1500 евро.

Письмо мне пришло далеко после 27.06., указанного как дата, до которой можно не согласиться с предложением и выдвинуть требования, поэтому мы удовлетворились предложенным (собственно, у нас не было другого выбора в конце июля).

Хотелось бы, чтобы в итоге было указано не только выплатить 1500 евро, но и выполнить судебное решение национальное, но там посмотрим.
« Последнее редактирование: 22 Октябрь 2013, 20:27:44 от Anvitasa » Записан

Лидуня
Член ВГО
Эксперт
*****


Карма: 40
Offline Offline

Город: Черкассы
Район: Сосновский
Дата рождения ребенка: 25.05.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Касация по делу сестры проиграна - мотив - зу 2240 принят раньше, после него был зу о семьях. Апеляция по 2007-2008 выиграна по 2240, касация подана по 2009
Сообщений: 515

to44ka@ukr.net
Просмотр профиля
« Ответ #83 : 04 Март 2014, 23:44:43 »

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ХАЙНАЦЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KHAYNATSKYY AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 12895/08 та 249 інших заяв)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
9 січня 2014
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
 
У справі «Хайнацький та інші проти України»,
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Боштьян М. Зупанчіч (Boštjan M. Zupančič), Голова,
Енн Пауер-Форд (Ann Power-Forde),
Хелена Єдерблом (Helena Jäderblom), судді,
а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря cекції,
після обговорення за зачиненими дверима 3 грудня 2013 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалене у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу розпочато за 250 заявами, поданими до Суду проти України відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянами України та юридичними особами, зареєстрованими в Україні, чиї дані вказані у доданих таблицях (далі – заявники).
2. У заявах № 67987/10, 13752/12 та 21067/12 заявники померли під час розгляду їх заяв в Суді. Найближчі родичі заявників у справах за заявами № 13752/12 та 21067/12 виявили бажання підтримувати заяви своїх померлих родичів.
3. У заявах № 45361/09, 29845/10, 57977/10, 35665/11, 35760/11, 39367/11, 8406/12, 12661/13 та 12663/13 рішення національних судів були винесені на користь померлих родичів заявників. Заявники стверджують про те, що вони є їх спадкоємцями за законом.
4. Уряд України (далі – Уряд) представляв його Уповноважений, пан Назар Кульчицький.
5. 28 травня 2013 року зазначені заяви були комуніковані Уряду України.
ФАКТИ
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У дати, зазначені в доданих таблицях, національні суди та комісії по трудових спорах ухвалили рішення, відповідно до яких заявники мають право на різні суми відшкодування або на вчинення певних дій на їхню користь. Рішення набрали законної сили та стали такими, що підлягають виконанню. Однак заявники не домоглися своєчасного виконання цих рішень.
7. Деякі заявники також подали скарги щодо фактичних та правових питань, не пов’язаних з вищезгаданими питаннями невиконання рішень.
ПРАВО
I.  ВИМОГА УРЯДУ - ВИЛУЧИТИ ЗАЯВУ, ПОДАНУ ПАНІ АНТОНІНОЮ ЙОСИПІВНОЮ ГОРДЕЮК (ЗАЯВА № 67987/10), З РЕЄСТРУ СПРАВ
8. Суд зазначив, що листом від 25 вересня 2013 року, надісланим рекомендованою поштою на адресу заявниці, «тим, кого це може стосуватися» було запропоновано проінформувати Суд до 23 жовтня 2013 року про бажання підтримувати заяву померлої пані Гордеюк. Лист був отриманий 4 жовтня 2013 року, однак жодних відповідей на нього до Суду не надходило.
9. З огляду на вищевикладене Суд вирішує вилучити з реєстру справ заяву, подану пані Антоніною Йосипівною Гордеюк, у зв’язку з тим, що заявниця померла і немає осіб, які бажають підтримати заяву. Крім того, підбиваючи підсумки згідно з частиною першою статті 37 у справі, відсутні будь-які особливі обставини, які б зумовили продовження розгляду справи, як цього вимагає повага до прав людини.
II.  ЩОДО СТАТУСУ LOCUS STANDI ЗАЯВНИКІВ В ЗАЯВАХ                  № 45361/09, 29845/10, 57977/10, 35665/11, 35760/11, 39367/11, 8406/12, 21067/12, 12661/13, 12663/13 та 13752/12
10. Суд зазначає, що заяви № 45361/09, 29845/10, 57977/10, 35665/11, 35760/11, 39367/11, 8406/12, 21067/12, 12661/13, 12663/13 та 13752/12 стосуються права власності, яке, в принципі, підлягає передачі спадкоємцям. За цих обставин Суд вважає, що заявники або їх найближчі родичі мають право брати участь у цьому провадженні замість них (див., з-поміж інших джерел, рішення від 14 грудня 2006 року у справі «Міронов проти України» (Mironov v. Ukraine), заява                 № 19916/04, пункт 12).
III.  СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 6 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ ТА СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ
11. Заявники скаржилися на тривале невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та на відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг. Вони посилались, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції і статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
A.  Заяви, наведені у Додатку 1
12. Враховуючи схожість заяв, наведених в Додатку 1, в контексті основних правових питань, про які в них йдеться, Суд вважає за необхідне об’єднати їх.
13. Суд зазначає, що в декількох заявах Уряд зробив конкретні зауваження щодо прийнятності справи, у тому числі, що рішення було виконано, що заявник не зазнав жодної істотної шкоди,  що заявник не мав права на заявлені суми коштів, що заява була зловживанням правом на подачу позову або що держава не несе відповідальності за затримку. Суд розглянув вказані твердження та зазначає, що вони схожі на зауваження, подані в попередніх справах і вважає, що з аналогічних або пов'язаних причин вони не впливають на результат цієї справи.
14. Крім того, Суд зазначає, що скарги заявників, зазначених у Додатку 1, не є явно необґрунтованими в сенсі підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Він також зазначає, що ці скарги не є неприйнятими з будь-яких інших підстав. Тому вони повинні бути визнані прийнятими.
15. Суд вважає, що рішення, ухвалені на користь заявників, не були виконані своєчасно, відповідальність за що несуть органи державної влади.
16. Беручи до уваги свою усталену практику з цього питання (див. рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява                           № 40450/04, пп. 56-58 та 66-70), Суд постановляє, що в заявах, зазначених в Додатку 1, було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв’язку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників. Суд також вважає, що було порушення статті 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.
B.  Заяви, наведені у Додатку 2
17. Враховуючи схожість заяв, наведених в Додатку 2, в контексті основних правових питань, про які в них йдеться, Суд вважає за необхідне об’єднати їх.
1.  Заява № 29227/10
18. Суд зазначає, що в заяві № 29227/10 затримка у виконанні стосується виплати відносно невеликої суми (590 грн – еквівалент 60 евро), а заявник не надав жодних аргументів чи доказів того, що затримка у виплаті такої суми мала значний вплив на його особисте життя. Судом раніше виявлялась відсутність «істотної шкоди» у справах, у яких сума виплати дорівнювала, або була меншою за 500 євро (див., наприклад, ухвалу від 24 січня 2012 року у справі «Гурурян проти Вірменії» (Gururyan v. Armenia), заява № 11456/05; ухвалу від   12 квітня 2011 року у справі «Стефанеску проти Румунії (Ștefănescu v. Romania), заява № 11774/04). Суд встановлює, що у цій справі заявник не зазнав жодної значної шкоди в результаті невиконання остаточного рішення суду.
19. Суд також зазначає, що «повага до прав людини», як це визначено в Конвенції та Протоколах до неї, не вимагає розгляду цієї скарги по суті, оскільки проблема невиконання остаточних рішень вже розглядалась в пілотному рішенні Суду проти України у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (див. згадане рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»), а також в ряді інших справ проти України, які, крім цього, розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.
20. Суд також зазначає, що справа заявника була належним чином розглянута національним судом в сенсі підпункту «b» пункту 3 статті 35 Конвенції та було винесено рішення на користь заявника.
21. З урахуванням вищевикладеного Суд вирішує, що заява                      № 29227/10 повинна бути відхилена як неприйнятна відповідно до підпункту «b» пункту 3 статті 35 Конвенції.
2.  Заява № 26028/13
22. У заяві № 26028/13 заявник скаржився на тривале невиконання рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від                      5 травня 2009 року.
23. У своїх зауваженнях до заяви Уряд поінформував Суд, що рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука було скасовано Харківським апеляційним адміністративним судом 26 квітня 2010 року (копія рішення була надана). Уряд запропонував визнати заяву № 26028/13 неприйнятною ratione personae у зв’язку з тим, що заявник не мав остаточного рішення, яке було винесене на його користь  та підлягало виконанню.
24. Суд зазначає, що відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України рішення суду першої інстанції набирає законної сили, якщо воно не оскаржене протягом терміну, встановленого для оскарження, або якщо про негайне виконання не зазначено в резолютивній частині рішення суду першої інстанції. У цій справі державні органи оскаржили рішення суду першої інстанції і вказане рішення не стало таким, що підлягає виконанню. У ході розгляду апеляційної скарги відповідне рішення було скасовано вищестоящим судом.
25. Внаслідок цього Суд погоджується із доводом Уряду про те, що рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука не підлягало виконанню, тому заява повинна бути визнана неприйнятною відповідно до підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції.
3.  Заяви № 59349/11, 61732/11, 9341/12 та 25081/12
26. У своїх зауваженнях стосовно заяв № 59349/11, 61732/11, 9341/12 та 25081/12 Уряд зазначив, що відповідні рішення національних судів були виконані в повному обсязі та в розумні строки. Уряд стверджував, зокрема, що виконання було здійснено протягом чотирьох (в заяві № 59349/11) та трьох (в заявах № 61732/11 та 9341/12) місяців. Уряд зазначив, що у заяві № 25081/12 рішення національного суду пов’язано з перерахунком постійних виплат (пенсій); що виконання почалося без затримок і що воно закінчилося 22 липня 2011 року (кінцева дата періоду, виплата пенсії за який була призначена національним судом). Уряд, таким чином, стверджував, що заяви № 59349/11, 61732/11, 9341/12 та 25081/12 є явно необґрунтованими.  Заявники не спростували заперечень Уряду.
27. Суд погоджується з позицією Уряду стосовно того, що тривалість виконання у справах за заявами № 59349/11, 61732/11, 9341/12 та 25081/12 не була надмірною і що заяви є явно необґрунтованими в сенсі пункту 3 статті 35 та мають бути відхилені відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції (див. ухвалу від 19 червня 2007 року у справі «Андреєнко та інші проти України» (Andreyenko and Others v. Ukraine), заява № 22312/03; ухвалу  від 11 жовтня 2005 року у справі «Збаранська проти України» (Zbaranskaya v. Ukraine), заява № 43496/02).
4.  Заява № 18293/12
28. У заяві № 18293/12 заявник скаржиться на тривале невиконання рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від                    23 червня 2011 року.
29. 28 травня 2013 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд змінив рішення суду першої інстанції.
30. Суд відзначає, що  період невиконання починається з моменту набуття рішенням законної сили (див. вище пункт 24) і, таким чином, в цьому випадку дорівнює шести місяцям (беручи до уваги рішення суду апеляційної інстанції).
31. Суд зазначає, що цей період не є настільки надмірним, щоб подавати обґрунтовану скаргу відповідно до Конвенції (див. ухвалу від 15 листопада 2005 року у справі «Солошенко проти України» (Soloshenko v. Ukraine), заява № 3952/04; ухвала від 27 січня 2009 року у справі «Командарі проти Молдови» (Comandari v. Moldova), заява   № 12224/05). У зв’язку з цим, що заява є явно необґрунтованою відповідно до пункту 3 статті 35 і має бути відхилена  відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
5.  Заява № 35206/12
32. У заяві № 35206/12 заявниця скаржилася на тривале невиконання рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2011 року та доповненого Севастопольським апеляційним адміністративним судом 8 лютого 2012 року.
43. У своїх зауваженнях до Суду Уряд зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року бездіяльність державних виконавців було визнано незаконною і заявниці була присуджена компенсація за тривале невиконання рішення суду у розмірі 10 000 грн (еквівалент 1 000 евро). Уряд запропонував Суду визнати заяву № 35206/12 неприйнятною у зв’язку з тим, що заявниця втратила статус жертви, оскільки їй було надано належне і достатнє відшкодування.
34. Суд зазначає, що національні суди визнали порушення прав заявниці та присудили компенсацію.
35. Суд погоджується з позицією Уряду стосовно того, що в цій справі заявниця втратила свій статус жертви. Тому Суд оголошує заяву № 35206/12 явно необґрунтованою в сенсі пункту 3 статті 35 і відхиляє її відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV.  ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ КОНВЕНЦІЇ
36.  Деякі заявники подали інші скарги за Конвенцією, які Суд ретельно розглянув. У світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки оскаржувані питання охоплюються його компетенцією, Суд дійшов висновку, що вони не виявляють будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.
37.  Таким чином, ці скарги є явно необґрунтованими та мають бути відхилені відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.

V.  ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

38.  Стаття 41 Конвенції передбачає:
“Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.”
39.  У цій справі Суд вважає розумним та справедливим (див. рішення від 6 червня 2013 року у справі «Кононова та інші проти України» (Kononova and Others v. Ukraine) [Комітет], заява № 11770/03 та 89 інших, пункт 24; від 20 червня 2013 року у справі «Цибулько та інші проти України» (Tsibulko and Others v. Ukraine) [Комітет], заява № 65656/11 та 249 інших, пункт 19; від 20 червня 2013 року у справі «Писарський та інші проти України» (Pysarskyy and Others v. Ukraine) [Комітет], заява № 20397/07 та 164 інших, пункт 24) присудити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику, зазначеному у Додатку 1. Ця сума є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат.
40.  Суд також зазначає, що у держави-відповідача залишається зобов’язання забезпечити виконання рішень, які підлягають виконанню.
41.  Суд вважає за належне призначити пеню, виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви, наведені у Додатку 1;

2. Оголошує прийнятними скарги заявників, зазначених у Додатку 1, за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах – неприйнятною;

3. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;

4. Постановляє, що було порушення статті 13 Конвенції;

5. Постановляє, що
(a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, у заявах, зазначених у Додатку 1, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

6. Вирішує об’єднати заяви, вказані у Додатку 2, та оголошує їх неприйнятними.

7. Вирішує вилучити заяву № 67987/10, подану пані Антоніною Йосипівною Гордеюк, з реєстру справ (Додаток 3).
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 9 січня              2014 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.




Стівен Філліпс                Боштьян М. Зупанчіч 
    (Stephen Phillips)                                                       (Boštjan M. Zupančič)
    Заступник Cекретаря                                  Голова

Записан



Дарящие от души добро - гораздо счастливее добро принимающих...
Апеляция повторная - удовлетворение 2007-2008 полное. На стадии повторной касации по 2009 году.
Лидуня
Член ВГО
Эксперт
*****


Карма: 40
Offline Offline

Город: Черкассы
Район: Сосновский
Дата рождения ребенка: 25.05.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Касация по делу сестры проиграна - мотив - зу 2240 принят раньше, после него был зу о семьях. Апеляция по 2007-2008 выиграна по 2240, касация подана по 2009
Сообщений: 515

to44ka@ukr.net
Просмотр профиля
« Ответ #84 : 04 Март 2014, 23:52:48 »

списки есть у меня на компе, кому надо посмотрю.
Записан



Дарящие от души добро - гораздо счастливее добро принимающих...
Апеляция повторная - удовлетворение 2007-2008 полное. На стадии повторной касации по 2009 году.
Ann78
Глобальный модератор
Эксперт
*****


Карма: 78
Offline Offline

Город: АРК, г. Ялта
ФИО судьи: Чорна О.В.- суд ПИ, Ищенко Г.М. - ап.суд, Л.И Григорьева - ВСУ
Дата рождения ребенка: 05.04.2007г., 05.07.2013г.
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: № 57116/10 (ЕСПЧ отказ) и исполнение решений в Крыму зависло из-за анексии
Сообщений: 1101


Просмотр профиля Email
« Ответ #85 : 10 Сентябрь 2015, 10:02:54 »

Повторю ссылку и здесь, ведь хоть и отрицательный, но это результат Нашей общей работы.
Нашла наше переведенное решение ЕСПЧ!!!
http://old.minjust.gov.ua/19408  
"J. Справи, що стосуються права на мирне володіння своїм майном:
...
2. Колесник проти України - 20.10.2014" Написано 20 октября, а решение 3 июня...
    "2.  Оцінка Суду
78.   Щодо твердження Уряду про невичерпання другою заявницею національних засобів юридичного захисту Суд зазначає, що після подання нею заяви до Суду Верховний Суд України повідомив другу заявницю, що її скарга розглядатиметься після внесення необхідних змін до законодавства (див. пункт 23). Із наданої захисником заявниці інформації випливає, що таке рішення було остаточно ухвалено 31 травня 2012 року. Тому заяву не було подано передчасно.
79.  Стаття 1 Першого протоколу  включає в себе три окремі норми: «першу норму закріплено в першому  реченні першого абзацу, вона має загальний характер і виражає принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, стосується позбавлення права власності та його певних умов; що стосується третьої норми, вона міститься в другому абзаці цієї статті та передбачає можливість держав-учасниць контролювати використання майна в загальних інтересах. Тим не менш, ці три норми не є абсолютно не зв’язаними між собою.  Друга та третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право власності і, таким чином, повинні тлумачитися в світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (див., наприклад, «Ян та інші проти Німеччини» (Jahn and Others v. Germany) [ВП], заяви
№№ 46720/99, 72203/01 та 72552/01, п. 78, ECHR 2005 VI).
80.  Якщо має місце втручання державних органів у право на мирне володіння майном, воно має бути законним і має переслідувати законну ціль «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб було покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece)  [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ECHR 2000 XII).
81.  Що стосується соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму програми соціального забезпечення, а також обрати вид або розмір виплат за такою програмою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що закріплює майнове право, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, щодо осіб, які відповідають його вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності  у справі «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. the United Kingdom) [ВП], заяви №№ 65731/01 та  65900/01, п. 54, ECHR 2005-X); про важливість такого інтересу також має свідчити застосування статті 1 Першого протоколу (див. рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 39).
82.  У цій справі заявниці народили дітей та мали право на отримання щорічної допомоги по огляду за дитиною до досягнення їхніми дітьми трирічного віку. Сам факт існування у них права на отримання допомоги по догляду за дитиною не оспорювався сторонами провадження, і Суд вважає, що право заявниць на отримання допомоги по догляду за дитиною як такої є достатньо чіткими для застосування статті 1 Першого протоколу, та дійсно вважає, що право заявниць на отримання допомоги по догляду за дитиною, передбачене національним законодавством, становило майно у значенні цього положення.
83.  Проте сторони не погоджуються щодо суми, на яку мали право заявниці: заявниці стверджували, що вони мали право на суми, що обчислювалися на основі рівня прожиткового мінімуму, тоді як Уряд стверджував, що чинне законодавство не містило жодних положень, які б давали заявницям право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірах, яких вони вимагали під час провадження в національних судах, і заявниці отримали належні їм виплати.
84.  Суд зазначає, що національні суди задовольнили вимоги першої заявниці частково (за період з 21 червня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року). Вона все ще стверджувала, що суди неправильно здійснювали свої обчислення, беручи за основу рівень прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років замість рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не задовольнили її вимог за період з січня до травня 2008 року, а також за період після січня 2009 року. Суди, не надавши детальних підстав, постановили, що за основу обчислення мав братися саме рівень прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Що стосується періодів, за які вимоги заявниці не було задоволено, національні суди постановили, що у період з січня до травня 2008 року та з січня 2009 року (у результаті змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що не були оскаржені до Конституційного Суду України) вона не мала права на збільшений розмір виплат, як вона про це стверджувала.
85.  Друга заявниця, вимоги якої охоплювали трирічний період, починаючи з квітня 2008 року до лютого 2011 року, вимагала відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» обчислення розміру, виходячи з рівня прожиткового мінімуму. Суди повністю погодилися з тим, що друга заявниця мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною за Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідно суми, які вимагала заявниця, посилаючись на прожитковий мінімум, не становили частину її майнового права, що обмежувалося сумою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 1751 зі змінами, внесеними постановою КМУ № 57, тобто 130 грн на місяць.
86.  Дитина третьої заявниці народилася у 2009 році, і її вимога щодо отримання допомоги по догляду за дитиною поширювалась на період з 2009 року до травня 2012 року. У її справі національні суди постановили, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», виплати у розмірі, що дорівнює рівню прожиткового мінімуму, не можуть здійснюватися і третя заявниця щомісяця отримувала суму в розмірі 130 грн, передбачену попередньою Постановою Кабінету Міністрів України.
87.  Суд зазначає, що незаперечна вимога заявниць щодо виплати допомоги по догляду за дитиною за своєю суттю підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, і може становити майно у значенні цього положення, а якщо так, то чи є її невиплата втручанням у право на мирне володіння майном.
88.  Суд нагадує, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов’язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя – наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecký v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ECHR 2004-IX). Проте не можна стверджувати про підстави для виникнення законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства, а вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecký v. Slovakia), п 50; «“Anheuser-Busch Inc.” проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява №. 73049/01, п. 65, ECHR 2007 I).
89.  Перш за все, слід відмітити, що у цих справах сама суть права заявниць на отримання допомоги по догляду за дитиною не ставиться під сумнів. Що стосується конкретного розміру такої допомоги, Суд не погоджується з тим, що вимоги заявниць щодо отримання допомоги по догляду за дитиною, виходячи з рівня прожиткового мінімуму, становили «законне сподівання» у значенні судової практики з цього питання. Зокрема, такі вимоги не мали достатнього підґрунтя у національному законодавстві. Також немає жодних доказів усталеної національної практики на підтримку скарг заявниць. Хоча стан національного законодавства у цій сфері був незадовільним, як про це наголошувалося у рішеннях Конституційного Суду України за 2007 та 2008 роки, національні суди розглядали скарги кожної заявниці та наводили підстави своїх рішень, що не могли вважатися свавільними та або необґрунтованими (див. a contrario рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви
№ 23759/03 та № 37943/06).
90.  Дійсно, як стверджували заявниці, у 2007 та 2008 роках Конституційний Суд України дійшов висновку, що зміни та доповнення до основного законодавства не могли вноситися за допомогою відповідних законів про державний бюджет, оскільки ці закони стосувалися радше фінансування, ніж матеріальних прав. Суд не погоджується із твердженнями заявниць про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України у Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неможливо вносити зміни. Конституційний Суд України розкритикував юридичну техніку, що використовувалася Парламентом для внесення таких конкретних змін та доповнень, проте демократично обраний Парламент зберігає право щодо виконання своїх законодавчих функцій відповідно до Конституції та повторного встановлення розмірів виплат, що мали сплачуватися за певний період часу. Заявниці також не довели, що після ухвалення рішень Конституційного Суду України виникають сумніви щодо законності рішення національного суду. Зокрема, перша та друга заявниці під час відповідних періодів зазнали впливу законів про Державний бюджет України на 2007 або 2008 роки, але національні суди чітко постановили, що заявниці отримали виплату, право на яку вони мали відповідно до національного законодавства.
91.  Тому заявниці не довели, що вони мали «законне сподівання» на допомогу по догляду за дитиною у вищому розмірі.
92.  Суд також зазначає, що перша заявниця отримала більші суми допомоги за 2007 рік та частину 2008 року, а сума, яку вона отримала за 2009 рік, була меншою за попередні роки. Національні суди пояснили зменшення тим, що рішення Конституційного Суду України за 2007 та 2008 роки, які заблокували спроби законодавчого органу зменшити виплати за відповідні роки, не повторювались у 2009 році. Це призвело до того, що, середній розмір виплати заявниці зменшився з приблизно 400-500 грн на місяць (які вона отримувала у останні вісім місяців 2008 року), практично, до 144 грн на місяць. З огляду на те, що це зменшення не позбавило заявницю всієї допомоги по догляду за дитиною, яку вона отримувала, а також враховуючи, що саме держава визначає тип та розміри соціальних виплат, які вона виплачує, і Суд не отримав жодних доводів, що заявниця повністю залежала від відповідної допомоги, то жодне втручання у право першої заявниці на отримання допомоги по догляду за дитиною не покладало на неї індивідуальний надмірний тягар.
93.  Становище другої та третьої заявниць не є таким самим, що й у першої заявниці, оскільки вони отримували менші суми допомоги по догляду за дитиною протягом періоду, коли вони мали на це право.
94.  Тому Суд доходить висновку, що друга та третя заявниці не довели існування жодного втручання у їхнє право на мирне володіння майном у значенні статті 1 Першого протоколу, і будь-яке втручання у право першої заявниці на мирне володіння майном було сумісним з цим положенням.
95.  Із цього випливає, що ця частина заяви має бути визнана неприйнятною як явно необґрунтована відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
C.  Інші стверджувані порушення Конвенції
96.  Перша та третя заявниці скаржилися за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на те, що у їхніх справах суди не були безсторонніми та незалежними, і вони ігнорували посилання заявниць на Конституцію України та Рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року, а також їхні аргументи про те, що відповідна допомога не повинна бути меншою за рівень прожиткового мінімуму. Вони також скаржилися, що судові рішення не були належним чином обґрунтовані.
97.  Перша заявниця також скаржилася на те, що вона не мала можливості вимагати відшкодування державою шкоди, завданої їй законодавством, визнаним неконституційним.
98.  Перша заявниця також скаржилася за статтею 6 Конвенції на те, що вона не мала можливості домогтися виконання рішення суду у її справі.
99.  Насамкінець перша заявниця посилалася на статті 8 та 14 Конвенції. Вона скаржилася на те, що отримала один з листів Суду у відкритому конверті.
100.  Друга заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження у її справі. Вона також посилалася на статтю 17 Конвенції.
101.  Перша та третя заявниці також скаржилися за статтями 6 та 13 Конвенції на те, що часті зміни до законодавства (у 2010 році підсудність справ цієї категорії була передана від адміністративних судів до судів загальної юрисдикції і навпаки) позбавили їх ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з їхніми скаргами.
102.  Ретельно розглянувши решту доводів заявниць з урахуванням усіх наявних у нього документів, Суд постановив, що тією мірою, якою питання, щодо яких подано скарги, належать до його компетенції, вони не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
103.  З цього випливає, що ця частина заяви має бути визнана неприйнятною як явно необґрунтована відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
З цих підстав Суд одноголосно
Вирішує об’єднати заяви.
Оголошує заяви неприйнятними.
"
« Последнее редактирование: 12 Сентябрь 2015, 21:43:25 от Ann78 » Записан

Лидуня
Член ВГО
Эксперт
*****


Карма: 40
Offline Offline

Город: Черкассы
Район: Сосновский
Дата рождения ребенка: 25.05.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Касация по делу сестры проиграна - мотив - зу 2240 принят раньше, после него был зу о семьях. Апеляция по 2007-2008 выиграна по 2240, касация подана по 2009
Сообщений: 515

to44ka@ukr.net
Просмотр профиля
« Ответ #86 : 14 Ноябрь 2015, 14:35:48 »

Ну что ж, девочки, вот и закончилась моя эпопея. Только хотела в понедельник написать заяву о движении дела, как тут и решение подоспело. Судья ВАСУ Тракало решил мне присудить периоды - половина 2007 года  и с травня 2008 по травень 2009 и инфляцию по ним.  Как-то так....
Записан



Дарящие от души добро - гораздо счастливее добро принимающих...
Апеляция повторная - удовлетворение 2007-2008 полное. На стадии повторной касации по 2009 году.
Страниц: 1 2 3 4 5 [6]   Вверх
  Печать  
 
Перейти в:  

Powered by SMF 1.1.12 | SMF © 2006-2008, Simple Machines LLC | Sitemap Rambler's Top100 ���������� ������
Страница сгенерирована за 0.379 секунд. Запросов: 22.
Array
(
    [type] => 8192
    [message] => Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated
    [file] => /home/zedinuas/public_html/forum/index.php
    [line] => 49
)