Консилиум

[Лидуня]

Спасибо, буду думать, а пока села за касацию, и в тексте нарыла ссылку на решение ВСУ, одна барышня подала в ВСУ на ухвалу по касации ВАСУ, про неоднозначную и разную трактовку решеий ВАСУ. Очень интересное решение, моя апеляция слово в слово ее перекатала, думаю что и ВАСУ мое тоже будет этим руководствоваться, но вот, там нет 2009 года, заявительница не предоставила разных решений ВАСУ по 2009-10 годам, ВСУ не рассматривал правильность/правомерность решений ВАСУ по этим годам. Вот почему мне удовлетворили 2 года. Решение датировано 8 жовтня 2013 року, м. Київ.
ща выложу прям сюда

[Лидуня]

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ


П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2013 року                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого   Кривенка В.В.,
суддів:   Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,  Тітова Ю.Г., –


розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Замші Тетяни Миколаївни до управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (далі – Управління), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі – допомога),
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року Замша Т.М. звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати допомоги; стягнути недоотриману суму допомоги при народженні дитини в розмірі 2122 грн; стягнути недоотриману суму допомоги з листопада 2007 року по листопад 2010 року у розмірі 22 035 грн; нарахувати та стягнути суму інфляції за весь час прострочення; нарахувати та стягнути 3 % річних від недоотриманої простроченої суми; стягнути на відшкодування моральної шкоди 500 000 грн.
На обґрунтування позову послалася на те, що відповідно до положень Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2240-III) вона як мати малолітньої дитини має право на отримання допомоги  в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з листопада 2007 року по листопад 2010 року.
Печерський районний суд м. Києва постановою від 2 листопада 2011 року позов задовольнив частково: визнав дії Управління щодо виплати допомоги в розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 43 Закону № 2240-III, протиправними; зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум допомоги відповідно до статті 43 Закону № 2240-III за період з 21 листопада 2007 року по 21 листопада 2010 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. 
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України постановою від 13 грудня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв  нове, яким позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії Управління щодо відмови виплачувати допомогу за 2007 рік; зобов’язав Управління здійснити перерахунок та виплату допомоги в період із 21 листопада по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму,  встановленого для дітей віком до трьох років, відповідно до статті 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2811-XII). У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Замша Т.М., посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статті 43 Закону № 2240-III та статті 15 Закону № 2811-XII, просить постанову Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
На обґрунтування заяви Замша Т.М. надала постанову Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2013 року (№ К/9991/8428/12), у якій касаційний суд дійшов висновку про те, що у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року на відносини щодо виплати допомоги особі, яка застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поширювались норми спеціального закону, яким є                              Закон № 2240-ІІІ.

Натомість у справі, яка розглядається, касаційний суд дійшов протилежного висновку, зазначивши, що виплата допомоги з 22 травня 2008 року  має здійснюватись у  розмірі, встановленому статтею 15 Закону № 2811-XII, оскільки з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у законодавстві України виникла колізія норм статті 43 Закону № 2240-III та статті 15 Закону № 2811-XII, а пріоритет має  та норма закону, яка прийнята пізніше. 
   Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом положень статті 43 Закону № 2240-III та статті 15 Закону № 2811-XII.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції вищезазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Суди встановили, що Замша Т.М. має на утриманні малолітню дитину (Замшу Єву Костянтинівну, 21 листопада 2007 року народження), перебуває на обліку в Управлінні як особа, застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та отримує допомогу в розмірі, передбаченому частиною першою статті 15 Закону № 2811-XII.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року – дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон № 107-VI) – правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд), але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Станом на 1 січня 2008 року також діяли Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі – Порядок-1), та Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (далі – Порядок-2).
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, згідно зі змінами, внесеними до статті 13 Закону № 2811-ХІІ, дію цього Закону поширено на всіх осіб, які є учасниками правовідносин, пов’язаних із виплатою допомоги, а згідно зі змінами, внесеними до статті 15 та пункту 3  Прикінцевих положень цього Закону, встановлено розмір допомоги та   алгоритм  її визначення  у 2008–2010 роках.  Водночас із Закону № 2240-III було, зокрема, виключено статтю 43. Пункт 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.   
Кабінет Міністрів України  постановою від 22 лютого 2008 року № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» визнав таким, що втратив чинність, Порядок-2 та вніс зміни до Порядку-1, уніфікувавши у ньому умови призначення та виплати допомоги застрахованим та не застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особам.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункт 25 розділу II зазначеного Закону, згідно з яким із Закону № 2240-III, зокрема, було виключено статтю 43.
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення  №  10-рп/2008 відновили свою дію положення статті 43 Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року відновили свою дію попередні редакції статей 13, 15 та пункту 3  Прикінцевих положень Закону № 2811-ХІІ, які діяли до внесення до них змін Законом № 107-VІ.
 Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що у 2008 році внаслідок більш пізнього введення в дію загальної норми, яка визначала розмір допомоги (стаття 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції Закону № 107-VI), у законодавстві виникла складна колізія через збіг темпоральної (часової) та змістової колізій, оскільки з 22 травня 2008 року на відносини щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поширювалися норми законів № 2240-III та № 2811-ХІІ. Долаючи зазначену колізію норм законів, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що  пріоритетними у застосуванні до відносин щодо виплати допомоги  такій особі  є норми спеціального закону, яким є Закон № 2240-ІІІ,  хоча положення останнього (статті 43) і прийнято у часі раніше.

У справі, що розглядається, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не досліджувала питання  застосування касаційним судом  наведених норм законів у  2009–2010 роках, оскільки заявник  не надав судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування цих норм у подібних правовідносинах. 
   Ураховуючи те, що висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права,  заява Замші Т.М. підлягає задоволенню, а справа – направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах  Верховного Суду України


п о с т а н о в и л а:
   Заяву Замші Тетяни Миколаївни задовольнити.
Постанову Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
   Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

[Лидуня]

Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи

http://khpg.org.ua.index.php?id=1399980567
Соціально-економічні права
Шокуючий закон у рік сім’ї!

13.05.14 | Леонід Гапєєв«Подарунок» від парламенту співвітчизникам…у 20-й ювілейний рік сім ї

Організація об’єднаних націй проголосила 2014 рік «Міжнародним роком сім’ї». Цей рік стане ювілейний 20-м з моменту оголошення першого «Року сім’ї». У центрі обговорення в «Рік родини» — політика, що проводиться відносно сімей з метою їх підтримки, йдеться на офіційному сайті ООН. Серед основних проблемних питань (серед іншого) на порядок денний будуть винесені боротьба з бідністю сімей. Двадцята річниця Міжнародного року сім’ї дає можливість знову звернути увагу на роль сім’ї у процесі розвитку людства; підвести підсумки останніх тенденцій в області розвитку сімейної політики; обмінятися передовим досвідом у реалізації сімейної політики; провести огляд актуальних проблем, з якими стикаються сім’ї по всьому світу і рекомендувати рішення. Висновки та Рекомендації від цих видів діяльності будуть використовуватися для керівництва у подальших діях та розробці ефективної сімейної політики, моніторингу та реалізації. Дуже прикро, що саме навесні 2014 року, оголошеного ООН Міжнародним роком сім’ї, у зв’язку із прийняттям Закону № 1166-VII державою порушуються норми «Конвенції про права дитини» (прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-XII від 27.02.91).

В ООН нам є про що поговорити?!

Статтею 12-ю діючого Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено здійснення виплат допомоги при народженні дитини у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, ― на першу дитину (30 960 грн.); кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, ― на другу дитину (61 920 грн.); кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, ― на третю і кожну наступну дитину (123 840 грн.). Виплата допомоги здійснюється одноразово у 10-кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину ― 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину ― 72 місяців рівними частинами.

У зв’язку із прийняттям Верховною Радою України Закону «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в частині внесення змін до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», передбачено скасування з 1 липня ц.р. державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, суттєве зменшення державної допомоги при народженні 2-ї, 3-ї дитини та суттєве скорочення періоду виплат цієї допомоги (розділ ІІ, п. 7 Закону № 1166-VII). Має місце дискримінація та порушення прав дітей, які народжуватимуться після 1 липня 2014 року! Це призведе до таких негативних тенденцій «як відкладення народження дітей до кращих часів», пов’язаних з матеріальним становищем сім’ї. Особливо це стосується молодих сімей, а також сімей, які планували народження другої і наступних дітей». (докладніше: Висновок Головного експертного управління парламенту до № 4576 від 27.03.2014 на проект Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»). Дуже прикро, що фахові професійні висновки та зауваження експертів парламентарі проігнорували, ухваливши Закон 1166-VII. Саме навесні 2014 року, оголошеного ООН Міжнародним роком сім’ї, у зв’язку із прийняттям Закону від 27.03.2014 р. № 1166-VII, державою порушуються норми «Конвенції про права дитини» (прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-XII від 27.02.91).

В рішеннях Конституційного Суду України (1999―2009 роки) неодноразово підкреслювалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, за яким кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (стаття 48 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Конституційний Суд України офіційно визнавав неконституційними подібні «антикризові» закони, після чого вони втратили чинність.

Вже готуються та відправляються звернення із різних куточків України від громадських організацій та батьків до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Мінюсту, Мінсоцполітики, народним депутатам України (які не голосували в парламенті за ухвалення цього Закону) для відновлення наших прав, з метою скасування норм розділу ІІ, п. 7 Закону № 1166-VII, які стосуються змін до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». За допомогою Інтернету збирав координати різних організацій із усіх куточків нашої країни. Інформацію докладну направив різним міжнародним, всеукраїнським та регіональним організаціям.

Правовий захист: суспільні кроки

Шановні співвітчизники! Якщо у Вас, рідних, друзів, знайомих, сусідів тощо є діти у віці до 3 років, ще не пізно захистити свої конституційні права. Законом від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». З 1 липня ц.р. суттєво зменшується розмір допомоги при народженні дитини: на 2-гу, 3-тю дитину замість 61 920 грн. та 123 840 грн. призначається у розмірі 41 280 грн., також скорочено термін виплат: на усіх дітей (першу, другу чи третю) протягом наступних 3 років. З 1 липня ц.р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, як вид державної допомоги, скасовується. Ще на стадії проекту Закону згідно «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики» (постанова КМУ від 03.11.2010 №996) не було проведено публічного громадського обговорення. Вже готуються та відправляються звернення із різних куточків України від громадських організацій та батьків до Мінюсту, Мінсоцполітики, Уповноваженого з прав людини, депутатам місцевих рад та народним депутатам України (які не голосували в парламенті за ухвалення цього Закону) для відновлення наших прав..

Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала!

У наших реаліях треба цивілізовано захищати свої права, в контексті норм міжнародного права та Конституції України. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. (ст.55 Конституції України). Одразу пригадав слова Лесі Українки. «… Зненацька проміння ясне од сну пробудило мене, ― досвітні вогні засвітили! Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. Ще сонячні промені сплять, ― досвітні вогні вже горять. То світять їх люди робочі. Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала! Не бійся досвітньої мли, ― досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла.» Говорячи буденною прозою, ще є час до 1 липня, щоб під тиском громадськості добитися скасування цього Закону!

Від Харкова направили свої звернення на захист прав дітей громадська організація «Психокультура», інші отримали усю необхідну інформацію та документи для звернень. Процес триває.

Після спілкування із керівниками всеукраїнських громадських об’єднань можу повідомити наступне. На всеукраїнському рівні на захист прав дітей (шляхом подання необхідних звернень) виступили: Союз України «За майбутнє дітей» в особі керівника Семенюк-Самсоненко Валентини Петрівни та регіональних організацій (голів регіональних відділень) Дніпропетровської, Волинської, Вінницької, Одеської, Тернопільської та інших областей); Общественная организация «Объединения «Родителей-одиночек Украины», «Спілка Української молоді» (Харківщина), «Молода Просвіта» (Тернопіль); ВГО «Союз Українок»; Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги; організації багатодітних родин різних міст й областей та інші. Від свого імені особисто направив звернення: до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики; до деяких парламентської фракцій. Також від свого імені направив відповідні листи (інформацію та роз’яснення) електронною поштою та підготовлені документи звернень різним територіальним громадам (населеним пунктам країни); ВГО «Спілці сільських жінок України»; Всеукраїнській асоціації багатодітних родин, Хмельницькому обласному об’єднанню багатодітних сімей «Есперо», організаціям багатодітних сімей із різних міст України, на сайти громадських організацій Запоріжжя та «Громадський простір»; комунальним дитячим садкам, благодійному фонду «Благо», який координує соціальні проекти в Харкові; центрам соціальних служб для сімей, дітей та молоді; Сумській обласній правозахисній громадській організації «Усвідомлений вибір народу»; Національній Раді жінок України (додатково: багатьом міжнародним та всеукраїнським організаціям, які входять до її складу, м. Київ); «Молодій Просвіті» (м. Київ); Асоціації національно-культурних об'єднань України (м. Київ); Голові Громадської ради при Київській міській державній адміністрації Марині Бурмаці; Представництву дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні тощо.

Від Секретаріату Уповноваженого

Одним із правових механізмів скасування цього Закону є визнання його Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним). Таке конституційне подання може зробити Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Нещодавно від Представника Уповноваженого мені надійшла відповідь. Коротко процитую. «Аргументи, викладені у Вашому зверненні, вивчені та будуть взяті до уваги Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини при вирішенні питання щодо необхідності внесення відповідного конституційного подання». Підпис: Ірина Кушнір, Представник Уповноваженого ― начальник Управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації.

Для надання консультацій та правової допомоги щодо складання документів бажаючі можуть звернутися електронною поштою:   , або за тел. (093) 929-5077

[Лидуня]

Про що не говорить уряд при анонсуванні підвищення допомоги при народженні
08.06.2014
автор: Максим Щербатюк
http://helsinki.org.ua/index.php?id=1402250197
Больше всего понравилось:

І як можна сприймати  той державний орган, який заявляючи про підвищення на 10 тисяч допомоги в одному випадку, не говорить про скорочення цієї ж допомоги на 20 і 80 тисяч в інших випадках.  Як на мене це лицемірство.  Вже краще взагалі не повідомляти про ці зміни, ніж давати таку інформацію. Це непорядно.

Про яке збільшення ми тоді говоримо ? Тим більше знаючи, що відповідні зміни були внесені законом, який скорочував соц. гарантії з метою запобігання фінансовій катастрофі, то хіба не зрозумілим є те, що ні про яке збільшення цих соц. гарантій не йдеться…

Мова цифр звичайно не проста і завжди можна показати, ті цифри, які подобаються державному чиновнику більше, але не показуючи інші цифри, це лише спотворює реальну ситуацію, вводить в оману всіх, хто з такою інформацією ознайомлюється. Це непрофесійний підхід, який приводить лише до того, що до інформації від відповідного державного органу немає довіри, і це як на мене продовження «традиції» попередньої влади – видавати бажане за дійсне.

Хіба цього ми прагнемо ? Хіба цього прагне Мінсополітки ?

и еще http://platforma-reform.org/?page_id=147

[Лидуня]

Кто может что-то посоветовать - прошу помощи.
Позвонили из суда, сказали что не могут дать исполнительный лист, потому как там не указана сумма, сказали что нужно писать на разъяснение судового решения. Напомню. суд ПИ удовлетворил все года с учетом инфляции( расчет по инфляции не делала), просто слова, 2007-2009, с учетом инфляции. Ап суд оставил в силе часть - относительно 2007-2008 годов, по 2009 отказ. Без указания каких- либо сумм. Как правильно сформулировать то, что я хочу от ап суда в разъяснении?
и еще, станет ли казначейство считать мне индекс инфляции, или будет искать того кто сделает такое?

[guess]

в исковом просила конкретніе суммі или суммі вообще не просила?

[Лидуня]

В исковом указаны суммы в таблице по каждому году, а в просительной части общая сумма, суд пи удовлетворил по просительной - без разбивки на года, всю сумму сразу, стягнути стоко-то, с 1.01.07 по 25.05.09 с учетом инфляции. Апеляция же написала - заяву управления удовлетворить частично - в части что касается 2007-2008 с 1.01.07 по 31.12.08 оставить без изменений (способ исполнения не меняли), а по 2009 году с 1.01.09 по 25.05.09 мне отказать. я ж теперь навредить не хочу. Суд может сказать что я считать не буду, это не мое дело и обязать пересчитать упсзн, упсзн может не захотеть считать по прожиточному для працездатных, или вобще не захотеть считать. И с этим индексом инфляции не понятно, кто его должен считать - хз....короче, думай башка, шапку куплю

[Лидуня]

Каким бы Вы хотели видеть законодательство о социальной защите матери и ребенка? Что должно быть прописано в законе? какие суммы устроят наших мам в условиях войны и экономического кризиса?  Чего хотят мамы?

[guess]

ох...в условиях войні хочется только мира и чтоб не гибли люди - єто тоже чьи-то дети....

[Лидуня]

Рано или поздно война закончится. И будет мир и стабильность. Но пока у чиновников дойдут руки до нас - пройдет много времени. Нужно этот процесс ускорять. На Кидстафе/Советчица  я задала такой вопрос, из 42 ответов один толковый и по теме, все остальное - разговоры на отвлеченные темы. Делаю вывод - наши мамы НЕ ЗНАЮТ ЧЕГО ХОТЯТ!!! они не могут сформулировать то, чего бы они ждали от государства. Чего мы тогда хотим, если сами не знаем чего хотим?? я расстроена и удивлена. В 2009, 2010 году, когда нас было по 100 человек на сайте за день, мамы были более активны, более разумны, не знаю, не такие равнодушные, что-ли...

[guess]

очень много разочарованных...реального исполнения добились даже не 1% от обратившихся  в суд..честно говоря я сама не знаю готова ли  потратить еще 4 года жизни на суды..а нервов сколько...это не оценить деньгами никакими...а время? так у меня хоть результат положительный, а кто не получил ничего, тот точно опять не будет...

[Ann78]

Ставки судового збору з 01 вересня 2015 року  http://antiraid.com.ua/news/30331-stavki-sudovogo-zboru-z-01-veresnya-2015-roku.html

[Люли]

Рано или поздно война закончится. И будет мир и стабильность. Но пока у чиновников дойдут руки до нас - пройдет много времени. Нужно этот процесс ускорять. На Кидстафе/Советчица  я задала такой вопрос, из 42 ответов один толковый и по теме, все остальное - разговоры на отвлеченные темы. Делаю вывод - наши мамы НЕ ЗНАЮТ ЧЕГО ХОТЯТ!!! они не могут сформулировать то, чего бы они ждали от государства. Чего мы тогда хотим, если сами не знаем чего хотим?? я расстроена и удивлена. В 2009, 2010 году, когда нас было по 100 человек на сайте за день, мамы были более активны, более разумны, не знаю, не такие равнодушные, что-ли...

расстраиваться не надо Лидуня. Просто там где Вы спрашивали просто активных нет. Но активных людей не мало, и среди них мам.
Лидуня скажите, как Ваше дело? Получен исполнительный лист?
В требовании стягнути в решении зобовязати.  Не планируете добиваться пересмотра этой формулиовки?