Украинский социальный форум
23 Сентябрь 2018, 18:13:57 *
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Войти
Новости: На форуме Вы сможете задать вопросы и найти ответы по теме соц.пособия, депозит, алименты, ЖЭК и мн. др.
   
   Начало   Помощь Поиск Календарь Медиа Войти Регистрация  
Страниц: 1 ... 409 410 411 412 413 [414] 415 416 417 418 419 ... 487   Вниз
  Печать  
Автор Тема: Консилиум  (Прочитано 1532220 раз)
0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему.
lorik518
Новичок
*


Карма: 0
Offline Offline

Город: Мелитополь
Дата рождения ребенка: 03.10.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Отправила касссационную жалобу 10.06.10
Сообщений: 27


Просмотр профиля
« Ответ #6195 : 09 Май 2010, 13:43:13 »

Девочки,не могу разобраться куда выкладывать кассацию, можно я сюда ее напишу?жду критики и замечаний.Спасибо.
Записан
lorik518
Новичок
*


Карма: 0
Offline Offline

Город: Мелитополь
Дата рождения ребенка: 03.10.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Отправила касссационную жалобу 10.06.10
Сообщений: 27


Просмотр профиля
« Ответ #6196 : 09 Май 2010, 13:43:59 »

16 вересня 2009 р. Мелітопольским міськрайоним судом Запорізької області було прийнято постанову по справі №2-а-2238/09 про про визнання дій неправомірними щодо виплат одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення заборгованості по виплатам даних видів допомоги, про стягнення суми компенсації з огляду на інфляційні витрати на момент подання позову за моїм позовом до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міськради Запорізької області, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, мною було подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. За результатами розгляду скарги Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу від 08.02.2010 р. по справі, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову  Мелітопольського міськрайоного суду Запорізької області від 16.09.2009 р. по справі №2-а-2238/09 залишено без змін.  З даною ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 р. по справі я не погоджуюсь.


Вважаю, що зазначені судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийняті  з порушенням матеріального та процесуального права, тому прошу суд касаційної інстанції скасувати постанову Мелітопольського міськрайоного суду Запорізької області від 16.09.2009р. по справі №2-а-2238/09 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 р. по справі та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги до суду касаційної інстанції обґрунтовую наступним:

По-перше, судом апеляційної інстанції було допущено грубе порушення процесуальних норм: в порушення п.2 ч.1 ст. 190 КАС України мені не було надіслано ухвали про відкриття провадження у справі, в порушення норм статей 33-35 КАС України мене не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, в порушення п.2, 8 ч.3 ст. 49 КАС України позбавлено мене права на  отримання  копій з матріалів справи – зокрема, це стосується заперечень Відповідача  на апеляційну скаргу.

Дослідивши обставини справи, судами першої та апеляційної інстанцій, було вірно встановлено той факт, що я є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, але судом внаслідок невірного застосування норм матеріального права не було поновлено моє право на отримання одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі – допомога по догляду) у розмірах, встановлених ст.40,41,43 Закону України №2240 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (з урахуванням висновків Конституційного Суду України щодо неконституційності змін, внесених до цього закону законами  «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

В порушення п.1 та п.3 ч.3 ст.2 КАС України судами першої та апеляційної інстанції не було з’ясовано, чи були дії Відповідача щодо призначення мені допомоги при народженні дитини та допомоги догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (Відповідачем не було враховано, що я є застрахованою особою), а також на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються лише на доводах, що наводилися Відповідачами по справі та не містять спростування доводів, наданих позивачем. В порушення ч.1 ст.76 КАС України не було надано оцінки моїм поясненням, які повинні були оцінюватися поряд з іншими доказами у справі. Зокрема, судами не прийнято до уваги обґрунтування позовних вимог та доводи, наведені у наданих позивачем до суду  Поясненнях на заперечення відповідача, Поясненнях на доповнення до заперечення відповідача. Такий підхід є порушенням принципів адміністративного судочинства, рівності всіх учасників адміністративного процесу.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили мені у задоволенні позовних вимог, застосовуючи для визначення сум допомоги при народженні та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише ті правові норми, на які посилався Відповідач, та, в порушення п.3 ч.1 ст.163 та п.3 ч.1 ст.206 КАС України у судових рішеннях не наведено мотивів неврахування окремих доказів, якими у відповідності до ч.1ст.69 КАС України є пояснення позивача як сторони у справі про відомі обставини, якими були обґрунтовані мої позовні вимоги та надані додаткові доводи.

В порушення ч.3 ст.8 КАС України судами було відмовлено мені у правах, гарантованих ст.46 Конституцією України та закріплених законами України (ст.17 Закону України від 05.10.2000 р. №2017-ІІІ  "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст.40,41,43 Закону України №2240 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»), зокрема у отриманні соціальної допомоги, що є основними джерелом існування громадянина (саме такою є допомога по догляду), у розмірі, що забезпечує рівень життя не нижче прожиткового мінімуму.

 Дніпропетровським Апеляційним Адміністративним судом не було враховано, що відповідно до статті 12 Закону України № 2811-XII від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин з приводу отримання держдопомоги) (далі – Закон про держдопомогу): „допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини”. Отже сума допомоги при народженні дитини згідно статті 12 Закону про держдопомогу повинна визначатися наступним чином: 418 грн (прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років станом на 01 жовтня 2006 року) х 22,6 (кратність) = 9 446,80 грн. (розмір допомоги при народженні дитини). Таким чином, розмір недоотриманої допомоги становить 9446 грн. 80 коп. – 8 500 грн. = 946 грн. 80 коп. Більш того, було вказано на пропущення строку звернення до суду, з чим я незгодна з огляду на наступне:
   
У п.4 ст. 99 КАСУ визначено : “Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.”


 26.02.2009 р. мною до Відповідача була направленна заява з проханням здійснити перерахунок розміру призначеної мені допомоги при народженні дитини та погашення заборгованності по цьому виду допомоги і по виплатам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Рішеннями Конституційного суду від 09.07.2007р. №6-рп/2007, № 10-рп/2008  від 22.05.2008р. З наданою відповіддю Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міськради я не погодилась, після чого, скориставшись порядком досудового врегулювання спору та керуючись положеннями Закону України «Про звернення громадян», мною було подано скаргу на дії УПСЗН до вищестоячого органу, тобто до Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації . Однак, з рішенням Головного управління соціального захисту населення від 15.04.2009 року №02-Д.0411.02 за результатами розгляду моєї скарги я теж не погодилась, оскільки його позиція щодо нарахування та виплати мені допомоги по народженню та догляду за дитиною співпадає з позицією Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міськради Запорізької області. Отже, вирішити спір щодо питання призначення та виплати мені допомоги по народженню в розмірі 22,6 прожиткових мінімумів та допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму (з відповідним перерахунком за минулий період) в досудовому порядку виявилось неможливим, що спонукало мене звернутись до адміністративного суду  та просити ухвалити рішення, яким визнати дії Відповідача неправомірними та стягнути з Відповідача загальну суму недоотриманої допомоги при народженні дитини та загальну суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2009 роках та зобов’язати Відповідача  в подальшому виплачувати вказану допомогу у відповідності з нормами діючого законодавства, що не суперечить Конституції України.

В порушення приписів частин 1-4 ст. 9 КАС України судами застосовано норми законів, які не відповідають правовим засадам, оголошеним у Конституції України – зокрема, закони України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік".


В 2007-2008 роках в Закон України про держдопомогу було внесено зміни Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік" відповідно, що є неприпустимим з огляду на конституційність таких змін, про що неодноразово  наголошується Конституційним судом України. Конституційний Суд України багаторазово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд України в пункті 4 свого рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа № 1-21/2005) роз’яснив, що “…згідно зі статтею 22 Конституції України (254к/96-ВР) закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Свій вибір правових норм, які слід застосовувати при вирішенні справи, судами вмотивовано наступним:

-                      відмовляючи у задоволенні вимог, що стосуються виплати допомоги при народженні дитини у розмірі 22,6 прожиткових мінімумів для дітей до 6 років на дату народження дитини, встановлених ст.41 Закону №2240 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», суди посилаються на те, що Конституційним Судом України не було визнано неконституційним абзац 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»;

-                      відмова у задоволенні вимог щодо виплати у розмірі прожиткового мінімуму допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку судами обґрунтовується змінами до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», внесеними пунктом 23 розділу ІІ Закону України №107-IV «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який теж не було визнано неконституційним.

З цього приводу слід зазначити наступне:

 зазначені норми не виносилися на розгляд Конституційного Суду, отже він взагалі не розглядав їх відповідність Конституції;

       розмір допомоги, встановлений ними, значно менший за розмір соціальних допомог, які є основним джерелом існування, гарантований ст.46  Конституції України, та розмір, встановлений попередньою редакцією статей 41 та 43 Закону України №2240 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а також і ст.15 Закону України №2811, а отже це є скасуванням існуючих прав, що не дозволяє ст.22 Конституції України;

       судами не враховано позицію Конституційного Суду України щодо повноважень законів України про Державний бюджет, яка неодноразово висловлювалась у своїх рішеннях – зокрема, у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. ("закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України" (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення N 6-рп/2007); "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення N 10-рп/2008)).

       Також не враховано, що, посилаючись на вже неодноразово  висловлену зазначену позицію, Конституційним Судом України від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 припинено конституційне провадження офіційного тлумачення положення частини другої статті 95 Конституції України стосовно можливості зупиняти дію та скасовувати норми законів, які визначають пільги, компенсації, гарантії, при встановленні законом про Державний бюджет України видатків на загальносуспільні потреби.

 Отже Конституційним Судом України була чітко висловлена позиція, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, але суди першої та апеляційної інстанцій ігнорують зазначені висновки та приймають рішення на підставі саме змін до законів, внесених законами України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» та «Про Державний бюджет на 2007 рік». Навіть, якщо суди під час розгляду справи мали якісь сумніви щодо відповідності зазначених законів Конституції України, вони мали право у відповідності до ч.5 ст.9 КАС України звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону. Але суди цим не скористалися, а вчинили дії всупереч вищезазначеним рішенням, прийнятим Конституційним Судом України.

Крім того, застосувавши для вирішення питання щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до трьох років у 2008 році, норми ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суди першої та апеляційної інстанцій позбавили мене права на отримання допомоги, наданого мені як застрахованій особі статтями 42-43 Законом України №2240 «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Оскільки Закон України №2811 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно преамбули, «…відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми … у загальній системі соціального захисту населення», а згідно ч.1 ст.4 Закону №2240 «Право на матеріальне забезпечення та
Записан
lorik518
Новичок
*


Карма: 0
Offline Offline

Город: Мелитополь
Дата рождения ребенка: 03.10.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Отправила касссационную жалобу 10.06.10
Сообщений: 27


Просмотр профиля
« Ответ #6197 : 09 Май 2010, 13:44:45 »

соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України…» (тобто це спеціальний закон для застрахованих осіб), то враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп було визнано неконституційними зміни, внесені до Закону №2240 Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», та фактично поновлено дії статей 41-44 Закону №2240, то до спірних правовідносин слід було застосовувати норми саме спеціального Закону №2240.

Отже, судами невірно застосовано норми матеріального права.

Більш того, застосування норм законів про Державний бюджет України, призвело до порушення судами вимог статті 8 КАС України, порушення принципу верховенства права щодо захисту на підставі Конституції України та з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини. Адже, як свідчить зазначена практика, відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у частині першій статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлена допомога з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»)".

Крім того, правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74  van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку  це надання допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  держава чи орган вважаються такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки  схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Але в порушення ч.2 ст.8 КАС України судами практика Європейського Суду з прав людини не врахована.

Таким чином, невірне застосування норм матеріального права (посилання на норми Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет на 2009 рік» всупереч позиції Конституційного Суду України, застосування загального Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не спеціального закону - «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»), порушення принципів адміністративного судочинства, а також недотримання норм процесуального права, визначених, зокрема статтями 2, 8, 9, ч.1 ст.69, 138, 159, 161 КАС України - недотримання судом першої інстанції принципу верховенства права, в тому числі практики Європейського суду з прав людини, принципу законності, вирішення справи на підставі законів, що суперечать Конституції України, ігнорування доказів, обґрунтувань та пояснень, наданих Позивачем призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення по справі.

 Крім того, вiдповiдно до вимог ст. 2. Закону України від 03.07.1991 р. № 1282-XІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (ВВР, 1991, N 42, ст.551 ) (далі – Закон про індексацію) (у редакції до внесення змін Законом № 107 від  28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які  визнано  неконституційними  згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008), соцiальна допомога вiдноситься до категорi виплат, якi пiдлягають індексації. Цитую: «Підтримання купівельної  спроможності  встановлених законодавством  України  соціальних  виплат,  що  мають цільовий і разовий  характер  (одноразова  допомога  при  народженні  дитини…), здійснюється  шляхом   підвищення державних  соціальних  гарантій  та інших виплат,  виходячи з яких визначаються  розміри   соціальних   виплат,   які   є   об'єктами індексації. Індексації підлягають   грошові   доходи  населення  у  межах прожиткового мінімуму,  встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення».
    Підстави для проведення індексації визначає ст. 4 Закону про індексацію :   
«Індексація грошових доходів  населення  проводиться  в  разі, коли  величина  індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка».
Відповідно до статті 6 Закону про індексацію  «У разі виникнення  обставин,  передбачених  статтею  4  цього Закону,  у  встановленому  законом  порядку  здійснюється перегляд
розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів».
Статтею 5 Закону про індексацію визначені і джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Це: «Індексація пенсій,  інших виплат,  що здійснюються відповідно до  законодавства  про  загальнообов'язкове   державне   соціальне страхування,   інших   видів   соціальної   допомоги   проводиться відповідно   за   рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового   державного   соціального  страхування,  за рахунок коштів Державного бюджету України».
Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.» - так йдеться в Роз’ясненні ВАСУ від 12.05.99р. N 02-5/223  «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції». Вказане Роз’яснення не було єдиним документом, котрим здійснювались спроби врегулювати порядок розрахунку інфляційних. В той же час головним роз’яснювальним документом в судовій практиці щодо даного питання є беззаперечно лист Верховного суду України від 03.04.97р. N 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».
    Щодо обчислення сум компенсації докладні роз’яснення з наведенням прикладів надає Постанова Кабінету      Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Згідно з Постановою формула розрахунку має такий вигляд: (сума боргу × індекс інфляції %) – сума боргу = сума індексу інфляції.
Щодо 3 % річних, то про це йдеться у ч. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України: « Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом».

Виходячи з вищенаведеного, зроблені мною розрахунки виглядають таким чином:
На суму  недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень 2007р-березень 2009р. нарахований % інфляції  - 2452, 29 грн. та 3 % річних – 399,01 грн. Усього борг по % інфляції та 3 % річних на момент подання позову становить – 2851,30 грн.

В даному випадку, в національному законодавстві мають бути визначені межі та спосіб здійснення відповідного права органів державної влади діяти з метою забезпечення громадян мінімальним ступенем захисту, на який вони, згідно з принципом верховенства права, мають право в демократичному суспільстві.
Бездіяльність щодо реалізації мого права, зазначеного в ст.46 Конституції України, на перерахунок розміру державної допомоги є порушенням, в результаті недоотримання державою своїх позитивних обов'язків (це такий обов'язок, коли держава повинна діяти таким чином, щоб захистити соціальні права людини), що створило для мене як  для позивача ситуації непевності стосовно реалізації мною зазначеного права.
Тобто, мої  вимоги є обґрунтованими, виходячи з принципу верховенства права, який забороняє суду відмовляти в захисті порушеного права людини і зобов'язує суд поновити порушене право, навіть у випадку, якщо в нормах матеріального права такого не передбачено.

Відтак, не виконавши аналіз існуючого діючого законодавства, та вивчення наданих мною доказів, Мелітопольський  міськрайонний суд Запорізької області та Дніпропетровський Апеляційний Адміністративний суд  прийшли до хибних висновків.

 Вищевикладене дає мені підстави стверджувати, що Мелітопольський  міськрайонний суд Запорізької області та Дніпропетровський Апеляційний Адміністративний суд  припустилися порушення норм матеріального права і це призвело до неправильного вирішення справи.

 Дніпропетровський Апеляційний Адміністративний ухвалив необґрунтоване рішення, тому що не провів повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були викладені мною в апеляційній скарзі.

            Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 210-213 КАС України,

ПРОШУ СУД:


1. Скасувати постанову Мелітопольського міськрайонного  суду Запорізької області від 16.09.2009р. у справі №2-а-2238/09 про  визнання дій неправомірними щодо виплат одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення заборгованості по виплатам даних видів допомоги, про стягнення суми компенсації з огляду на інфляційнй витрати  за позовом Дзюби Лариси Володимирівни Управління праці та соціального захисту населення  Мелітопольської міськради Запорізької області.

2. Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 р. по справі №2-а-2238/09.

3. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. Розглянути касаційну скаргу без моєї участі.

5. Стягнути з Державного бюджету України на мою користь всі понесені мною судові витрати по справі.



Додатки:

1.Квитанція про сплату судового збору - 3,40 грн.

2.Копія касаційної скарги для відповідача 10 аркушах.

3.Копія постанови Мелітопольського  міськрайонного суду Запорізької області на  5     аркушах.

4.   Копія  постанови Дніпропетровського Апеляційного Адміністративного суду від 08 лютого  2010 року по справі № 2-а-2238/09  на  2 аркушах.


 11.05.2010 року                        
Записан
lorik518
Новичок
*


Карма: 0
Offline Offline

Город: Мелитополь
Дата рождения ребенка: 03.10.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Отправила касссационную жалобу 10.06.10
Сообщений: 27


Просмотр профиля
« Ответ #6198 : 09 Май 2010, 13:45:46 »

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а

Позивач:


Відповідач: Управління праці та соціального захисту
                  населення Мелітопольської міської ради
                  Запорізької області,
                  72311, м.Мелітополь, пр-т Б.Хмельницького, 68а
                  тел. (0619) 42-83-20, 42-83-31


До касаційної скарги
на постанову суду першої інстанції Мелітопольский міськрайонний суд Запорізької області  від … по адміністративній справі №№ 2-а-2238/09 та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 по адміністративній справі №2-а-2238/09

 

 

Клопотання

щодо поновлення строку  для подання касаційної скарги.

 

08 лютого 2010 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (головуючий суддя – П. І. Б.) було винесено ухвалу, в якій апеляційну скаргу ПІБ на постанову Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області суду  від 16.09.09 року по адміністративній справі №2-а-228/09 залишено без задоволення, а Постанову вищезгаданого суду – без  змін


08.02.2010 р. справу було розглянуто у відкритому судовому засіданні і винесено ухвалу, яка набрала законної сили з моменту оголошення. Згідно із п. 4 ст. 205 КАСУ мені, як позивачу,  повинно було надіслано рішення суду, в порядку, встановленому статтею 167  цього Кодексу.

Цитую п 3 статті 167:

 «3. Копія  судового  рішення  не  пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі,  яка бере участь у  справі,  але  не була  присутня в судовому засіданні.  Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє».

Проте, в порушення норм процесуального права, що є порушенням положень Кодексу адміністративного судочинства України, рішення  було відправлене 20.04.2010 р., про що свідчить поштовий  штемпель на конверті.

У зв'язку з тим, що мені, ПІБ, рішення відправлене лише через 71 день, що перевищує припустимий термін згідно з п.3 ст.167 КАСУ, я фізично не мала змоги підготувати і подати касаційну скаргу на постанову Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області суду  від 16.09.09р.по адміністративній справі №2-а-2238/09 та Ухвалу   Дніпропетровскького апеляційного адміністративного суду від  08.02.2010 р. по адміністративній справі №2-а-2238/09 та відправити її поштою на адресу  Верховного Суду України у термін до 08 березня 2010р.

Прошу суд  вважати причину пропуску поважною та поновити строк  для подання касаційної скарги.

 

06.05.2010 р.               (підпис)                                 П. І. Б. позивача

 

Додаток:

Копія конверта, у якому було надіслано ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з поштовим штемпелєм  відділеня відправника кореспонденції 

 


Записан
KUPCHIXA
«Змінити світ на краще ти не можеш, але не робити цього не маєш права»
Глобальный модератор
Специалист
*****

ОКСАНА


Карма: 80
Offline Offline

Город: Мариуполь
Район: Жовтневый район
Дата рождения ребенка: 2004 ; 2008
Стадия процесса: подала ап.,жду...
Сообщений: 491

558416988
Просмотр профиля WWW
« Ответ #6199 : 11 Май 2010, 11:10:41 »

Про ст. 92 КУ я напишу. Так тогда надо еще и мысль развить, что Вр не имела права на КМУ свои обязанности перекладывать?


В общем, моя попытка здесь  -   http://zed.in.ua/node/764  Хотелось бы добавить о полномочиях.

Можно комментировать.

А заодно вопрос: если этот иск подают 3 истца (будут живые подписи, а документы, естественно, почтой пошлем), то 3,40 каждый должен платить или 1 квитанция только будет?


 Татьяна ,

1) Что касается признания п.22 Постановы 1751 незаконным.

22. Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
( Абзац перший пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 311 від 15.03.2006, N 1060 від 01.08.2006, N 13 від 11.01.2007, N 57 від 22.02.2008 )

Цитировать
"""... По нашей теме в "лиге" наткнулась на такое объявление ОГОЛОШЕННЯ

Повідомляємо, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2009 відкрито провадження в адміністративній справі N 2а-7890/09/2670 за адміністративним позовом Я. Л. Коберської до Кабінету Міністрів України про визнання частково протиправною постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 N 57 "Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми".
Судовий розгляд справи призначено на 15.09.2009 о 16 год. 30 хв. у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, зал судового засідання N 2).
Надруковано:
"Офіційний вісник України",
N 64, 31 серпня 2009 р.

 ссылка с юриста

 Предположительно , что иск именно о признании противоправной п.12 Постановы №57 , кот. и были внесены изменения в п.22 Постановы 1751.

Цитировать
12) у пункті 22:

в абзаці першому слова "встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років" замінити словами і цифрами ", що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень";  http://zakon.nau.ua/doc/?code=57-2008-%EF


 Я нашла Постанову на это решение в реестре , но ОНА НЕ ОТКРЫВАЕТСЯ.
В зв'язку з проведенням регламентних робіт, перегляд сторінки
тимчасово обмежений. Спробуйте здійснити пошук пізніше.
Просимо вибачення за тимчасові незручності.
и так в теч.месяца...

 Собралась обратиться в окружной суд с заявлением на получение копии этого решения.




ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА  

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43  

 

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

м. Київ

13.10.2009 р.           10 год. 53 хв.           № 2а-7890/09/2670  


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Власенкової О.О., суддів Пащенко К.С., Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. в адміністративній справі  


за позовом  
   

ОСОБА_1 (далі –позивач)  


 


до  
   

Кабінету Міністрів України (далі –відповідач)  


 


про  
   

визнання частково протиправною постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 «Про питання призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»  


 


за участю представників:  


 


від позивача  
   

ОСОБА_1  


 



   

ОСОБА_2 –довіреність від 06 листопада 2009 року  


 


від відповідача  
   

ОСОБА_3 –довіреність від 23 грудня 2008 року №29-22/168  


 
Обставини справи:  

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним, неконституційним підпункту 12 пункту 1 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 «Про питання призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України не відповідає вимогам статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки нею передбачено розмір допомоги по догляду за дитиною нижчий, аніж передбачено Законом, а також статтям 22, 46, 64 Конституції України. В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали.  

Представником відповідача в судовому засіданні подано заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що при виданні оскаржуваної постанови відповідач діяв в межах, на підставі та в порядку, передбачених чинним законодавством. Покликається на статтю 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якою передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, підпункт 12 підпункту 1, змін, затверджених оспорюваною постановою, яким визначено розміри та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідає закону. Також наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності.  

Ухвалою суду від 14 серпня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 15 вересня 2009 року.  

Ухвалою суду від 15 вересня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13 жовтня 2009 року.  

В судовому засіданні позивачем зроблено виправлення у позовній заяві та уточнено позовні вимоги  

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 13 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.  

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,  


ВСТАНОВИВ:  

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 (далі - постанова № 1571) затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі –Порядок).  

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року N 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»(далі –постанова №57) внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми. Зокрема, підпунктом 12 пункту 1 внесено зміни до пункту 22 Порядку.  

З урахуванням внесених змін пунктом 22 Порядку передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.  

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Частиною 2 статті 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.  

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.  

До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених статтею 116 Конституції України, зокрема належить: забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.  

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (стаття 117 Конституції України).  

Згідно з частиною 2 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.  

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.  

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).  

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.  

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

Частиною 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та викладено в такій редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".  

Зазначена норма є чинною на час розгляду справи.  

Пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.  

З викладеного вище, суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 57 в оскаржуваній частині на виконання вимог статті 15 та у відповідності до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в межах своїх повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача.  

Що стосується відповідності постанови № 57 в оскаржуваній частині нормам статтей 22, 46, 64 Конституції України, то суд вважає, що провадження у цій частині слід закрити, з огляду на таке.  

Пунктом 1 частини 1 статті 171 КАС України, передбачено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів та зазначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України. Статтею 150 Конституції України передбачено, що до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України.  

Таким чином, питання перевірки постанови № 57 в оскаржуваній частині на відповідність положенням Конституції України не належить до повноважень адміністративного суду.  

Крім того, згідно зі статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Однак, враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у межах повноважень та на підставі законодавства суд дійшов висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.  

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.  

Керуючись пунктом 1 частини 1 , частиною 2 статті 157, статтями 163-168 КАС України, суд, –  


ПОСТАНОВИВ:  

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним підпункту 12 пункту 1 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року    № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми».  

2. Закрити провадження у справі в частині визнання підпункту 12 пункту 1 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», таким що не відповідає Конституції України.  

Постанова відповідно до частини першої статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.  

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.  


Головуючий Суддя                                                                      Власенкова О.О.  


Судді                                                                                           Пащенко К.С.  
ОСОБА_4  

http://reyestr.court.gov.ua/Review/6856076
« Последнее редактирование: 25 Август 2010, 23:25:17 от KUPCHIXA » Записан


Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #6200 : 11 Май 2010, 13:56:54 »

Частиною 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та викладено в такій редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".  

Зазначена норма є чинною на час розгляду справи.
Я с этого цирка просто фигею. Дело 2009 года. а норма, оказывается, еще действует.
Я тоже хочу такое решение. Но даже если я подам иск, то мне, наверное, откажут в открытии производства? Короче, я жду решения своего по делу, прикладываю его и отправляю иск в Окружной. Хай там "работают".

Еще смотрю, что КМУ имеет наглость заявлять о сроках. Придется ссылаться только на свое решение по делу, где задействована эта постанова. Потому что со сроком я чуть-чуть опоздала - надо было до марта подавать.
« Последнее редактирование: 11 Май 2010, 14:09:47 от Anvitasa » Записан

lorik518
Новичок
*


Карма: 0
Offline Offline

Город: Мелитополь
Дата рождения ребенка: 03.10.2006
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: Отправила касссационную жалобу 10.06.10
Сообщений: 27


Просмотр профиля
« Ответ #6201 : 11 Май 2010, 19:16:53 »

Девочки, очень важно ваше мнение по кас.жалобе!!!!!!!пож
Записан
irisa_2804
Член ВГО
Эксперт
*****

ИРИНА


Карма: 31
Offline Offline

Город: г. Первомайский Харьковской обл
Район: Первомайский
Дата рождения ребенка: 28 января 2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: ПИ, апеляции - полный отказ. Отправлен формуляр в ЕСПЧ
Сообщений: 515


Просмотр профиля
« Ответ #6202 : 11 Май 2010, 19:53:17 »

Девочки, очень важно ваше мнение по кас.жалобе!!!!!!!пож
до касации я еще не дошла, но то, что я писала в апеляции  - тоже есть увас  касации. В принципе если апеляция все опятьь зарубила по срокам и пременила другой закон - наверное можно и так послать
Записан

guess
Эксперт
******

Карма: 37
Offline Offline

Статус: Застрахованная (нный)
Сообщений: 706


Просмотр профиля
« Ответ #6203 : 14 Май 2010, 15:40:04 »

Девочки. не знаю, куда выложить, перекиньте куда нужно
Решение о взыскании с 1 января 2007 года, срок восстановленен.
Цитировать
            Справа № -а-91

2010 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 березня 2010 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді  Шаєнко Ю.В. 

при секретарі –  Ісаченко І.В. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Петрове  Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення заборгованості по щомісячній державній допомозі по догляду за дитиною до трьохрічного віку та зобов'язання вчинити певні дії,

 ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернулася з позовом до суду, мотивуючи це тим, що являється матір'ю дітей – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, та має право щомісячно на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, згідно із Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року, однак відповідач за період з 1січня 2007 року по 30 червня 2008 року не повністю нараховував позивачці належні кошти, внаслідок чого склалася заборгованість в сумі 14 376 гривень 18 копійок, а також 5 899 гривень 68 копійок за період з 7 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року, які позивач просить стягнути з відповідача. 

Свої вимоги позивачка мотивує наступним. 

2 листопада 2005 року у позивачки народилася донька - ОСОБА_2, 11 листопада 2008 року народилася друга донька - ОСОБА_3. Згідно зі  ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» позивачці виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір зазначеної соціальної виплати регламентується ч.1 ст.15 Закону і надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Закону України від 19.12.2006 року № 489-V дію частини першої статті 15 було зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян ) від 9 липня 2007 року зупинення дії частини першої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ). Згідно з ч.2 та 3 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Відповідно до ст.62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” «прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з квітня – 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень. Всупереч вимог ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач нараховував та виплатив в значно меншому розмірі. Згідно з ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   Відповідно до ст. 58 Закону України 

« Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років в розрахунку на місяць затверджено в розмірі: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень. Всупереч вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач позивачеві нарахував та виплатив в значно меншому розмірі. 

Таким чином, недоплата по догляду за донькою ОСОБА_2 з 1 січня 2007 року по 30 червня  2008 року складає суму – 6 673 гривні 50 копійок. Недоплата по догляду за донькою ОСОБА_3 з 7 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року складає – 5 547 гривень 16 копійок. 

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (надалі Закон) та Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлено в розмірі, що дорівнює різниці 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, згідно із Закону України № 3235-ІV (3235-15) від 20.12.2005). А у 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунок на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. (Частина перша, статті 15 в редакції Закону України № 107-VI (107-17) від 28.12.2007) - зазначені зміни до ст. 15 Закону внесено статтею 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік". Попередня редакція ст. 15 Закону, до внесення вищевказаних змін, містила наступне положення - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

 Позивач подала до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмовою заявою просив справу розглядати без його участі, позов не визнає. 

 Суд, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне. 

2 листопада 2005 року у позивачки народилася донька - ОСОБА_2, 11 листопада 2008 року народилася друга донька - ОСОБА_3. Позивачем заявлені вимоги щодо права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», але право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована  в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. На момент призначення цієї допомоги, позивач була застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому за положеннями цього Закону право на отримання такої допомоги не має. 

Застрахованій особі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачена Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в якому статтею 43 зазначалося, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованій особі встановлювався правлінням Фонду соціального страхування, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом (1 жовтня 2007 року - 532,00 грн.). П.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено на 2007 рік дію статті 15 і пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та, абзацом 3 частини 2 ст. 56, встановлено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Крім цього, державна допомога виплачується з урахуванням індексації. 

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (чинне з 9 липня 2007 року), положення пункту 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним. Таким чином, враховуючи зазначене рішення Конституційного Суду України, норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року застрахованій особі може бути не менше розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. 

З 1 січня 2008 року, призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не застрахованим та застрахованим особам регулюється Законом України  «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Щодо розміру допомоги в 2008 році, то підпунктом 7 пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. 

Одночасно, внесені зміни до п. 3 розділу VIII цього Закону, на підставі яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року -50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, а з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. 

Зазначені зміни внесені 28.12.2007 року, набули чинності з 1 січня 2008 року і, на сьогодні, є чинними. Рішення Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007 не можуть регулювати правовідносини, що виникли в 2008 році.

Законом України “Про державний бюджет на 2009 рік” передбачено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення коштів по догляду за донькою ОСОБА_2 за 2007-2008 роки підлягає частковому задоволенню, а саме: заборгованість із допомоги по догляду за дитиною до трьохрічного віку за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно складає – 4 261 гривня 50 копійок, за період з 1 січня 2008 року по 30 червня 2008 року – 2 412 гривень. Позов в частині стягнення коштів по догляду за донькою ОСОБА_3 за 2009 рік підлягає частковому задоволенню, а саме: заборгованість із допомоги по догляду за дитиною до трьохрічного віку за період з 7 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року включно складає – 5 547 гривень 16 копійок.

 Крім цього позивачкою пропущений термін передбачений ст. 99 КАС України, звернення до адміністративного суду, але позивачка пропустила цей строк так як не мала доступ до видань Конституційного Суду України і дізналась про своє право лише у 2009 році, тому їй необхідно поновити строк звернення до суду, визнавши причину пропуску поважною.

Керуючись ст.ст.46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.ст.14, 15, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,  Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік, ст.ст.17, 18, 87-90, 99-100, 158-163, 167 КАС України, суд, - 

  ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. 

Поновити строк звернення позивачки ОСОБА_1 до  суду як такий, що був пропущений з поважних причин.       

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення  Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі, меншому за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та поновити її права, стягнувши з управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 – 12 220 гривень 66 копійок заборгованості із допомоги по догляду за дітьми до трьох років  за період з 1 січня 2007 року по 30 листопада 2009 року включно, а саме: по догляду за донькою ОСОБА_2 за 2007-2008 роки, за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно – 4 261 гривня 50 копійок, за період з 1 січня 2008 року по 30 червня 2008 року – 2 412 гривень, по догляду за донькою ОСОБА_3 за 2009 рік, за період з 7 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року включно – 5 547 гривень 16 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. 

  Суддя

 
Записан
Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #6204 : 14 Май 2010, 22:31:51 »

Новая тема: Недоплата или вред
http://forum.zed.in.ua/index.php/topic,304.0.html
Записан

Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #6205 : 17 Май 2010, 17:40:27 »

Сегодня получила отказное решение за 2009-2010 год.
Решение на 8 страниц. Из них мотивация суда - только 7-я страница, до нее - полностью переписан иск и возражения ответчика мелким шрифтом, а 8-я короткая - отказать и подпись на пол-листа.

В общем, никакой мотивации. Можно заново в апелляцию переписывать свои пояснения на возражения, а по иску выборочно - и обо всем писать, что суд не врахував та не пояснив чому.
Скажем так, это самое тупое решение, которое я держала в руках.
Записан

antonsherkkkk
Эксперт
******

Карма: 24
Offline Offline

Город: Харьков
Район: Дзержинский
ФИО судьи: Руднева О.О.
Дата рождения ребенка: 19.01.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: ПИ - удовлетворили лишь с 9.07 -31.12.2007г., срок восстановлен.Подала заявы на дополнительное решение,исправление ошибок, разьяснение. Подала ап.скаргу по ЦПК.
Сообщений: 692


Просмотр профиля Email
« Ответ #6206 : 18 Май 2010, 14:32:26 »

а я только из Харьковского суда ПИ.Судья сказала, что 1.удовлетворяет кусок 07 и весь 2009г.2.восстанавливает срок(пришло указание сверху в связи с "переходными  пол."с 10 марта сроки всем восстанавливать, но если есть ходатайство, а у меня оно есть...)3. по 2008г. полный отказ по временному признаку 4. всё по 2240, а не по семейному
вот про "стягнути" забыла спросить 
Записан
guess
Эксперт
******

Карма: 37
Offline Offline

Статус: Застрахованная (нный)
Сообщений: 706


Просмотр профиля
« Ответ #6207 : 18 Май 2010, 14:52:14 »

а я только из Харьковского суда ПИ.Судья сказала, что 1.удовлетворяет кусок 07 и весь 2009г.2.восстанавливает срок(пришло указание сверху в связи с "переходными  пол."с 10 марта сроки всем восстанавливать, но если есть ходатайство, а у меня оно есть...)3. по 2008г. полный отказ по временному признаку 4. всё по 2240, а не по семейному
вот про "стягнути" забыла спросить  
что значит по временному признаку?а решение ксу 22.05.2008?

а что это Харьков уже успокоился по поводу ст 50 зу 2240?
« Последнее редактирование: 18 Май 2010, 16:50:42 от guess » Записан
Anvitasa
ТАТЬЯНА
Глобальный модератор
Эксперт
*****

Карма: 142
Offline Offline

Город: Кривой Рог Днепропетровская обл.
Дата рождения ребенка: 21.12.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: По детям войны получено решение ЕСПЧ - теперь очень хАчу денЁг!!!
Сообщений: 1912


Просмотр профиля
« Ответ #6208 : 18 Май 2010, 15:13:01 »

Радует, что 2009 год все-таки удовлетворяют. Не то, что мне.
Что-то мне начинает казаться, что я не в тот день (лунный) иски подаю.
Записан

antonsherkkkk
Эксперт
******

Карма: 24
Offline Offline

Город: Харьков
Район: Дзержинский
ФИО судьи: Руднева О.О.
Дата рождения ребенка: 19.01.2007
Статус: Застрахованная (нный)
Стадия процесса: ПИ - удовлетворили лишь с 9.07 -31.12.2007г., срок восстановлен.Подала заявы на дополнительное решение,исправление ошибок, разьяснение. Подала ап.скаргу по ЦПК.
Сообщений: 692


Просмотр профиля Email
« Ответ #6209 : 18 Май 2010, 20:42:39 »

а я только из Харьковского суда ПИ.Судья сказала, что 1.удовлетворяет кусок 07 и весь 2009г.2.восстанавливает срок(пришло указание сверху в связи с "переходными  пол."с 10 марта сроки всем восстанавливать, но если есть ходатайство, а у меня оно есть...)3. по 2008г. полный отказ по временному признаку 4. всё по 2240, а не по семейному
вот про "стягнути" забыла спросить  
что значит по временному признаку?а решение ксу 22.05.2008?

а что это Харьков уже успокоился по поводу ст 50 зу 2240?
1.мой судья не поднимала вопрос по ст.50. Возможно, сли ответчик подаст апелляцию, то апелляция поднимет...
2. у меня вопрос вот ещё какой возник.Я спросила по поводу законности ходатайства ответчика о пропуске мной срока, который  был зарегестрирован в исходящих самого утсзн, но в журнале регистрации не был записан. А под этим же входящим был записан другой документ с другим названием. Я просила признать это ходатайство как такое, что принято в незаконный способ и поэтому не рассматривать его вообще. Судья на это ответила, что представитель действует по доверенности, которая , якобы, даёт ему право не регистрировать бумаги в своём же собесе в книге регистрации. Разве такая доверенность может быть дана начальником собеса?Ув. юристы, вопрос к вам, может ли доверенность, данная нач.собеса своему юристу, освободить от выполнения  закона о ведении делопроизводста... и подразумевают ли слова в довевенности("представлять, подавать документы, действовать от имени собеса..") - подавать в суд любые бумаги без учёта в книге регистрации?

Я просматривала доверенность, но с виду она была стандартная, я не помню точно - что в ней написано, но точно - что про обход регистрации там ни слова не было.Жалею, но надо было сфоткать и её...
3.спросила про постановы и решения пленумов. Она сказала, что для них значение имеют только решения Верховного суда. А решения васу - это только для окружного админ.суда. Я хотела спросить, что, мол, вы же выступаете от имени админ. суда, рассматривая админ. иск,....но не стала спорить...
4.спросила про ст.13 конвенции. Она сказала, что, они, в принципе, должны учитывать мнение межд.практики. Но именно учитывать, а не обязательно выполнять....Т.е. такая тонкая формулировочная лазейка..., чтобы не дать денег. Всё упирается в указание экономить деньги там, где возможно.
5. спросила про решение о назначении, где не записано прямо на основании каких именно законов назначалось пособие..Судья сказала, что берётся во внимание не отдельный документ, а совокупность доказов.Т.е. если в одной бумаге не написан закон, а в другой собес даёт дополнительное пояснение о законах, называя их - то значит по совокупности можно принять и первое решение.
Так ли, ув.юристы? Что-то я сомневаюсь...Ведь так можно показать  любую бумагу, датированную в 2007г, а в 2009г. дать дополнительную бумажку с тем - чего забыли написать тогда - а как доказать, что тогда в 2007г. имелось ввиду именно это?
Разве совокупность доказов подразумевает совмещение бумаг разных годов, как доказ действия именно 2007года?

quess? Отвечаю вам про РКСУ08г, восстановившего 2240. ДБ08 по времени принят позже, чем ст.43 2240. = это и есть временной признак для разрешения коллизии 2-ой половины 08г для однопредметных норм с размерами пособий.    
« Последнее редактирование: 18 Май 2010, 21:11:37 от antonsherkkkk » Записан
Страниц: 1 ... 409 410 411 412 413 [414] 415 416 417 418 419 ... 487   Вверх
  Печать  
 
Перейти в:  

Powered by SMF 1.1.12 | SMF © 2006-2008, Simple Machines LLC | Sitemap Rambler's Top100 ���������� ������
Страница сгенерирована за 0.623 секунд. Запросов: 21.
Array
(
    [type] => 8192
    [message] => Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated
    [file] => /home/zedinuas/public_html/forum/index.php
    [line] => 49
)