Украинский социальный форум
16 Август 2018, 12:39:35 *
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Войти
Новости: Запущена новая МЕДИА-БИБЛИОТЕКА!
   
   Начало   Помощь Поиск Календарь Медиа Войти Регистрация  
Страниц: 1 2 3 [4] 5 6 7 8 9 10
 31 
 : 15 Сентябрь 2015, 22:50:28 
Автор Ann78 - Последний ответ от Лидуня
Уверна в этом. Ну так что ж, девочки...видимо для чего-то нам это надо было. Лично мне - придает уверенность в том, что теперь уж я постоять за себя могу в любом суде.Вся родня бегает за консультациями как лучше сделать  biggrin
Верите? вот уже ничего не жду от вышки, а когда получу решение, выпью за свое здоровье!  drinks

 32 
 : 15 Сентябрь 2015, 18:07:35 
Автор Ann78 - Последний ответ от Kaplya
А я считаю, что это политический отказ, уверена, что в другое время, чуть раньше, ответ был бы положительный

 33 
 : 10 Сентябрь 2015, 10:02:54 
Автор Ann78 - Последний ответ от Ann78
Повторю ссылку и здесь, ведь хоть и отрицательный, но это результат Нашей общей работы.
Нашла наше переведенное решение ЕСПЧ!!!
http://old.minjust.gov.ua/19408  
"J. Справи, що стосуються права на мирне володіння своїм майном:
...
2. Колесник проти України - 20.10.2014" Написано 20 октября, а решение 3 июня...
    "2.  Оцінка Суду
78.   Щодо твердження Уряду про невичерпання другою заявницею національних засобів юридичного захисту Суд зазначає, що після подання нею заяви до Суду Верховний Суд України повідомив другу заявницю, що її скарга розглядатиметься після внесення необхідних змін до законодавства (див. пункт 23). Із наданої захисником заявниці інформації випливає, що таке рішення було остаточно ухвалено 31 травня 2012 року. Тому заяву не було подано передчасно.
79.  Стаття 1 Першого протоколу  включає в себе три окремі норми: «першу норму закріплено в першому  реченні першого абзацу, вона має загальний характер і виражає принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, стосується позбавлення права власності та його певних умов; що стосується третьої норми, вона міститься в другому абзаці цієї статті та передбачає можливість держав-учасниць контролювати використання майна в загальних інтересах. Тим не менш, ці три норми не є абсолютно не зв’язаними між собою.  Друга та третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право власності і, таким чином, повинні тлумачитися в світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (див., наприклад, «Ян та інші проти Німеччини» (Jahn and Others v. Germany) [ВП], заяви
№№ 46720/99, 72203/01 та 72552/01, п. 78, ECHR 2005 VI).
80.  Якщо має місце втручання державних органів у право на мирне володіння майном, воно має бути законним і має переслідувати законну ціль «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб було покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece)  [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ECHR 2000 XII).
81.  Що стосується соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму програми соціального забезпечення, а також обрати вид або розмір виплат за такою програмою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що закріплює майнове право, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, щодо осіб, які відповідають його вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності  у справі «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. the United Kingdom) [ВП], заяви №№ 65731/01 та  65900/01, п. 54, ECHR 2005-X); про важливість такого інтересу також має свідчити застосування статті 1 Першого протоколу (див. рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 39).
82.  У цій справі заявниці народили дітей та мали право на отримання щорічної допомоги по огляду за дитиною до досягнення їхніми дітьми трирічного віку. Сам факт існування у них права на отримання допомоги по догляду за дитиною не оспорювався сторонами провадження, і Суд вважає, що право заявниць на отримання допомоги по догляду за дитиною як такої є достатньо чіткими для застосування статті 1 Першого протоколу, та дійсно вважає, що право заявниць на отримання допомоги по догляду за дитиною, передбачене національним законодавством, становило майно у значенні цього положення.
83.  Проте сторони не погоджуються щодо суми, на яку мали право заявниці: заявниці стверджували, що вони мали право на суми, що обчислювалися на основі рівня прожиткового мінімуму, тоді як Уряд стверджував, що чинне законодавство не містило жодних положень, які б давали заявницям право на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірах, яких вони вимагали під час провадження в національних судах, і заявниці отримали належні їм виплати.
84.  Суд зазначає, що національні суди задовольнили вимоги першої заявниці частково (за період з 21 червня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року). Вона все ще стверджувала, що суди неправильно здійснювали свої обчислення, беручи за основу рівень прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років замість рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не задовольнили її вимог за період з січня до травня 2008 року, а також за період після січня 2009 року. Суди, не надавши детальних підстав, постановили, що за основу обчислення мав братися саме рівень прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Що стосується періодів, за які вимоги заявниці не було задоволено, національні суди постановили, що у період з січня до травня 2008 року та з січня 2009 року (у результаті змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що не були оскаржені до Конституційного Суду України) вона не мала права на збільшений розмір виплат, як вона про це стверджувала.
85.  Друга заявниця, вимоги якої охоплювали трирічний період, починаючи з квітня 2008 року до лютого 2011 року, вимагала відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» обчислення розміру, виходячи з рівня прожиткового мінімуму. Суди повністю погодилися з тим, що друга заявниця мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною за Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідно суми, які вимагала заявниця, посилаючись на прожитковий мінімум, не становили частину її майнового права, що обмежувалося сумою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 1751 зі змінами, внесеними постановою КМУ № 57, тобто 130 грн на місяць.
86.  Дитина третьої заявниці народилася у 2009 році, і її вимога щодо отримання допомоги по догляду за дитиною поширювалась на період з 2009 року до травня 2012 року. У її справі національні суди постановили, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», виплати у розмірі, що дорівнює рівню прожиткового мінімуму, не можуть здійснюватися і третя заявниця щомісяця отримувала суму в розмірі 130 грн, передбачену попередньою Постановою Кабінету Міністрів України.
87.  Суд зазначає, що незаперечна вимога заявниць щодо виплати допомоги по догляду за дитиною за своєю суттю підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, і може становити майно у значенні цього положення, а якщо так, то чи є її невиплата втручанням у право на мирне володіння майном.
88.  Суд нагадує, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов’язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя – наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecký v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ECHR 2004-IX). Проте не можна стверджувати про підстави для виникнення законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства, а вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecký v. Slovakia), п 50; «“Anheuser-Busch Inc.” проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява №. 73049/01, п. 65, ECHR 2007 I).
89.  Перш за все, слід відмітити, що у цих справах сама суть права заявниць на отримання допомоги по догляду за дитиною не ставиться під сумнів. Що стосується конкретного розміру такої допомоги, Суд не погоджується з тим, що вимоги заявниць щодо отримання допомоги по догляду за дитиною, виходячи з рівня прожиткового мінімуму, становили «законне сподівання» у значенні судової практики з цього питання. Зокрема, такі вимоги не мали достатнього підґрунтя у національному законодавстві. Також немає жодних доказів усталеної національної практики на підтримку скарг заявниць. Хоча стан національного законодавства у цій сфері був незадовільним, як про це наголошувалося у рішеннях Конституційного Суду України за 2007 та 2008 роки, національні суди розглядали скарги кожної заявниці та наводили підстави своїх рішень, що не могли вважатися свавільними та або необґрунтованими (див. a contrario рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви
№ 23759/03 та № 37943/06).
90.  Дійсно, як стверджували заявниці, у 2007 та 2008 роках Конституційний Суд України дійшов висновку, що зміни та доповнення до основного законодавства не могли вноситися за допомогою відповідних законів про державний бюджет, оскільки ці закони стосувалися радше фінансування, ніж матеріальних прав. Суд не погоджується із твердженнями заявниць про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України у Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неможливо вносити зміни. Конституційний Суд України розкритикував юридичну техніку, що використовувалася Парламентом для внесення таких конкретних змін та доповнень, проте демократично обраний Парламент зберігає право щодо виконання своїх законодавчих функцій відповідно до Конституції та повторного встановлення розмірів виплат, що мали сплачуватися за певний період часу. Заявниці також не довели, що після ухвалення рішень Конституційного Суду України виникають сумніви щодо законності рішення національного суду. Зокрема, перша та друга заявниці під час відповідних періодів зазнали впливу законів про Державний бюджет України на 2007 або 2008 роки, але національні суди чітко постановили, що заявниці отримали виплату, право на яку вони мали відповідно до національного законодавства.
91.  Тому заявниці не довели, що вони мали «законне сподівання» на допомогу по догляду за дитиною у вищому розмірі.
92.  Суд також зазначає, що перша заявниця отримала більші суми допомоги за 2007 рік та частину 2008 року, а сума, яку вона отримала за 2009 рік, була меншою за попередні роки. Національні суди пояснили зменшення тим, що рішення Конституційного Суду України за 2007 та 2008 роки, які заблокували спроби законодавчого органу зменшити виплати за відповідні роки, не повторювались у 2009 році. Це призвело до того, що, середній розмір виплати заявниці зменшився з приблизно 400-500 грн на місяць (які вона отримувала у останні вісім місяців 2008 року), практично, до 144 грн на місяць. З огляду на те, що це зменшення не позбавило заявницю всієї допомоги по догляду за дитиною, яку вона отримувала, а також враховуючи, що саме держава визначає тип та розміри соціальних виплат, які вона виплачує, і Суд не отримав жодних доводів, що заявниця повністю залежала від відповідної допомоги, то жодне втручання у право першої заявниці на отримання допомоги по догляду за дитиною не покладало на неї індивідуальний надмірний тягар.
93.  Становище другої та третьої заявниць не є таким самим, що й у першої заявниці, оскільки вони отримували менші суми допомоги по догляду за дитиною протягом періоду, коли вони мали на це право.
94.  Тому Суд доходить висновку, що друга та третя заявниці не довели існування жодного втручання у їхнє право на мирне володіння майном у значенні статті 1 Першого протоколу, і будь-яке втручання у право першої заявниці на мирне володіння майном було сумісним з цим положенням.
95.  Із цього випливає, що ця частина заяви має бути визнана неприйнятною як явно необґрунтована відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
C.  Інші стверджувані порушення Конвенції
96.  Перша та третя заявниці скаржилися за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на те, що у їхніх справах суди не були безсторонніми та незалежними, і вони ігнорували посилання заявниць на Конституцію України та Рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року, а також їхні аргументи про те, що відповідна допомога не повинна бути меншою за рівень прожиткового мінімуму. Вони також скаржилися, що судові рішення не були належним чином обґрунтовані.
97.  Перша заявниця також скаржилася на те, що вона не мала можливості вимагати відшкодування державою шкоди, завданої їй законодавством, визнаним неконституційним.
98.  Перша заявниця також скаржилася за статтею 6 Конвенції на те, що вона не мала можливості домогтися виконання рішення суду у її справі.
99.  Насамкінець перша заявниця посилалася на статті 8 та 14 Конвенції. Вона скаржилася на те, що отримала один з листів Суду у відкритому конверті.
100.  Друга заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження у її справі. Вона також посилалася на статтю 17 Конвенції.
101.  Перша та третя заявниці також скаржилися за статтями 6 та 13 Конвенції на те, що часті зміни до законодавства (у 2010 році підсудність справ цієї категорії була передана від адміністративних судів до судів загальної юрисдикції і навпаки) позбавили їх ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з їхніми скаргами.
102.  Ретельно розглянувши решту доводів заявниць з урахуванням усіх наявних у нього документів, Суд постановив, що тією мірою, якою питання, щодо яких подано скарги, належать до його компетенції, вони не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
103.  З цього випливає, що ця частина заяви має бути визнана неприйнятною як явно необґрунтована відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
З цих підстав Суд одноголосно
Вирішує об’єднати заяви.
Оголошує заяви неприйнятними.
"

 34 
 : 09 Сентябрь 2015, 21:59:39 
Автор Ann78 - Последний ответ от Ann78
Спасибо Лида! Да я не то чтоб расстраиваюсь сильно, нет, уже нет… Тем более что сейчас назначено судебное разбирательство по моему иску к банку-вору. И без судов по пособиям я бы и не рискнула подавать иск, а адвоката найти оказалось большой проблемой. Так что все так как должно быть, но читать решение ЕСПЧ трудно… Понимаю, что накатав 25 листов и включив многие аргументы ЕСПЧ жалобы читал и очень внимательно, но не осилил… Написано, что не доказали… Была готова к отказу ЕСПЧ на стадии подачи, но пройдя 90% пути… на этом этапе почти никому не отказывают!!!
Но, это справедливо, ведь выбор пал не на сильные и грамотные жалобы… Урок болезненный и полезный.

 35 
 : 09 Сентябрь 2015, 20:25:17 
Автор Ann78 - Последний ответ от Лидуня
Анечка..ну ты чего?? главное что все живы здоровы. обидно, конечно, но не смертельно. Девочки, вы не поверите, я все еще в ВАСУ!! ни гугу. вообще ни гугу.

 36 
 : 09 Сентябрь 2015, 17:06:02 
Автор Ann78 - Последний ответ от Ann78
Нашла наше переведенное решение ЕСПЧ!!!
http://old.minjust.gov.ua/19408  
"J. Справи, що стосуються права на мирне володіння своїм майном:
...
2. Колесник проти України - 20.10.2014" Написано 20 октября, а решение 3 июня...

Пока прочла только кусочек, мешают эмоции, обидно знаете ли...

 37 
 : 02 Сентябрь 2015, 12:30:28 
Автор leonart - Последний ответ от Ann78
Ставки судового збору з 01 вересня 2015 року  http://antiraid.com.ua/news/30331-stavki-sudovogo-zboru-z-01-veresnya-2015-roku.html

 38 
 : 28 Август 2015, 17:28:44 
Автор Ann78 - Последний ответ от Ann78
очень увлекательная статья:
"ФГВФЛ обязан выплатить каждому вкладчику 100% суммы вклада без ограничений, - юристы"
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/8/28/133472.htm

 39 
 : 28 Август 2015, 13:23:31 
Автор Ann78 - Последний ответ от Ann78
С 1 сентября вступят в силу изменения по судебному сбору (не в нашу пользу), поэтому срочно подан иск. Далі буде...

 40 
 : 02 Август 2015, 18:42:17 
Автор Ann78 - Последний ответ от Ann78
Крымская прописка и расположение заемщика на территории аннексированного полуострова не избавляют заемщика от обязанности выплачивать кредит. Соответствующее заключение выдал Верховный суд, рассматривая дело №3-216гс15.
http://business.vesti-ukr.com/109374-krymskim-zaemwikam-ne-dali-prikrytsja-anneksiej


Страниц: 1 2 3 [4] 5 6 7 8 9 10
Powered by SMF 1.1.12 | SMF © 2006-2008, Simple Machines LLC | Sitemap Rambler's Top100 ���������� ������
Страница сгенерирована за 0.29 секунд. Запросов: 18.
Вулкан удачи оплата - крутой способ заработать быстро в наше время. Это большие деньги!
Array
(
    [type] => 8192
    [message] => Function set_magic_quotes_runtime() is deprecated
    [file] => /home/zedinuas/public_html/forum/index.php
    [line] => 49
)