Образцы процессуальных документов (Заявление в ПФ, иски, ходатайства и т.д.)

[лорка]

МОЕ клопотання
про поновлення строку звернення до адміністративного суду

в адміністративній справі про визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в _________ районі ________ області щодо не донарахування пенсії згідно ст.6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» і не виплати в повному обсязі щомісячного тридцятивідсоткового підвищення до пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01.2006 року.


Відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року „ Про соціальний захист дітей війни » я маю статус дитини війни і згідно зі статтею 6 зазначеного Закону (у чинній на даний час редакції від 18.11.2004р.) мені, як дитині війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, повинні підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 року, тобто з часу набрання чинності цього Закону.
Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, законів України, крім того, у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 09.09.2010 р. №19-рп-2010 оприлюдненого 14.09.2010 р., та черговою зміною судочинства, суттєво змінено і строк позовної давності звернення до суду про захист своїх прав і законних інтересів.
Я отримувала належні мені пенсійні виплати шляхом перерахування мені їх на відкритий мною банківський рахунок і про порядок нарахування і виплати належних мені підвищень до пенсії не повідомлялось.
«___»__________201__р. я звернулась за юридичною допомогою до адвоката за письмовим роз’ясненням пенсійного законодавства України, з якого дізналась про чинність ст.6 зазначеного Закону у редакції від 18.11.2004р. і тому діти війни мають право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Використовуючи можливість досудового порядку вирішення спору, «___»_____ 201__р. та «___»______ 201__р. мною було надіслано заяви до Відповідача про надання фактичної інформації щодо нарахування та виплати соціальної допомоги, а саме надбавки до пенсії відповідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. до теперішнього часу.
З відповіді Відповідача мені стало відомо, що згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 01.01.2006р. по теперішній час щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в повному обсязі мені не виплачувалась і не виплачується. Вважаю, що нарахування та виплата щомісячної надбавки до пенсії здійснювались Відповідачем всупереч діючого законодавства України. Таким чином тільки з цього листа стало відомо про порушення моїх прав з боку Відповідача.
Згідно ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.1 ст.102 КАСУ пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів. Проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду:
- Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України № 1788-XII від 5.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком».
- Також згідно п.2 ст. 46 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» -» Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів».
- Стаття 2 Закону України № 2050-III від 19.10.2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» передбачає: «Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. (Стаття 8. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року)».
Згідно з ч.4 ст.99 КАСУ: «Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень».
Отже про порушення свого права, як дитини війни, я дізналася тільки після отримання «___»______ 201__ р. відмови від управління Пенсійного фонду України в _________ районі ___________ області у проведенні перерахунку та доплати мені сум підвищення до пенсії та використала можливість досудового вирішення спору. Адміністративний позов до суду подано «___»_______ 201__ року.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 2 ст. 87 Закону України від 05.11.1991 року N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», п.2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8 Закону України від 19.10.2000 року N 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», керуючись ст.ст. 99-103 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ СУД :

1. Пропущений процесуальний строк щодо звернення до адміністративного суду про визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в _____________ районі _____________ області щодо не донарахування моєї пенсії згідно ст.6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» і не виплати мені в повному обсязі щомісячного тридцятивідсоткового підвищення до пенсії та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в _____________ районі ___________ області здійснити перерахунок моєї пенсії та виплачувати її з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст.28 Закону України № 1058-IV від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.01.2006 року, вважати пропущеними з поважних причин.
2. Поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду про визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в _____________ районі ____________ області щодо не донарахування моєї пенсії згідно ст.6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» і не виплати мені в повному обсязі щомісячного тридцятивідсоткового підвищення до пенсії та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в ___________ районі __________ області здійснити перерахунок моєї пенсії та виплачувати її з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст.28 Закону України № 1058-IV від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.01.2006 року.
3. Клопотання розглянути за моєї відсутності у зв’язку з похилим віком та станом здоров’я.

[ilna_15]

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  ПОЗОВ

про  визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни,
за 2006 - 2010 роки.

1. У відповідності до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, я, є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 цього Закону, з 01.01.2006 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказаних вимог законів Відповідач не виконує.
 
Враховуючи вимоги ст. 3 Конституції України  «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.»
Вказана норма Основного Закону держави є нормативно-юридичним фундаментом гуманістичного спрямування розвитку суспільного і державного життя в Україні.
Гарантії прав і свобод людини – це такі явища, які сприяють здійсненню прав і свобод людини, забезпечують їх охорону та захист. Декларування таких норм, що є нормами прямої дії, зобов'язує державу не тільки проголошувати, декларувати у конституції й інших законах гарантії прав і свобод людини, але й дбати, піклуватись про їхню здійсненність і реалізацію.
Державні органи влади в т.ч. й Управління пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі зобов’язаний виконувати вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до абзацу 7 ч. 6 п. 4 Положення про пенсійний фонд  України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Така ж норма встановлена в абзаці 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 р. N 209/14900, згідно якого  основним завданням управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Слід зазначити, що органи виконавчої влади в т.ч. й управління Пенсійного фонду повинні здійснювати свою діяльність не інакше, як на підставі Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, а також Положення про Пенсійний фонд України та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, а їх посадові особи аналогічно відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу» та Положення про Пенсійний фонд зобов’язані додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина.
                                                                                                             
У листі Вищого адміністративного суду України від 1 травня 2009 р. зазначено, що «Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році - з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.»

Якщо держава в ст. 3 Конституції України декларує принцип за яким - інтереси людини є вищі від інтересів держави, то згідно  ст. 10 Закону України «Про державну службу» державні службовці не мають права  допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, а чітко виконувати вимоги Закону, як нормативного акта вищої юридичної сили.
Чому Відповідач  виконував вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» частково при виконанні бюджету за 2006-1010 роки в повному обсязі? На які потреби витрачались бюджетні кошти за роки вказані у листі Вищого адміністративного суду від 01.05.2009 року ? 
З цього приводу суд зобов’язаний винести окрему ухвалу.

2. Листом за № 16/ Р -12 від 28.01.2011 р. Відповідач повідомив, що «Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» надбавка до пенсії як «дитині війни» виплачується з урахуванням 10 відсотків мінімального розміру пенсій за віком, а саме: 49,80 грн.»
Як вбачається із зазначеного листа Відповідач не дивлячись на верховенство закону, а  керувався постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Не дивлячись на те, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач, діючи, як орган владних повноважень, почав частково виконувати Закон України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 2009 р., але конкретної дати та й взагалі чи виконав він вимоги цього Закону з його відповіді не вбачається.

У ст. 22 Конституції України чітко вказано, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.»

Частиною першою ст.  46 Конституції України передбачено, що «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.»

Вважаю, що відмова відповідача є не тільки незаконною, але й спрямована на моє соціальне й правове приниження оскільки встановлені ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007, визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008, також визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» щодо зупинення на 2008 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, відмова державного виконавчого органу та його посадових осіб, - Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті мені соціальної державної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, порушує мої права на соціальний захист та завдає мені душевних страждань.

Згідно з пунктом 1 розділу IV «Прикінцеві положення» зазначеного Закони України «Про соціальний захист дітей війни» набирає чинності з 01.01.2006. Частиною першою статті 6 цього Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, Законом України від 19.01.2006 «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22.03.2006 та набрав чинності 02.04.2006.

У листі Вищого адміністративного суду України від 1 травня 2009 р. вказано: «Тобто з 02.04.2006 стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватися лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.»

Із ВИСНОВКУ, що затверджений  постановою Колегії Рахункової палати за № 13-8 від 16.05.2007 р., щодо виконання Державного бюджету України за 2006 рік вбачається, що державний бюджет за 2006 рік виконаний на 104,2 відсотка.
Оскільки державний бюджет за 2006 рік виконаний на 104,2 відсотка, то зрозуміло, що за результатами його виконання настали, встановлені законодавством, умови виплати соціальної допомоги дітям війни.

До речі буде сказано, що у ВИСНОВКУ щодо виконання Державного бюджету України за 2007 рік в розділі «ІІ. Виконання загального фонду державного бюджету» «Д о х о д и» вказано «2.1. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" доходи загального фонду затверджено в сумі 125 млрд. 443,8 млн. гривень. Фактичні надходження перевищили затверджений обсяг на 657,3 млн. грн. і становили 126 млрд. 101,1 млн. грн. або 100,5% річної планової суми. Порівняно з попереднім роком, доходна частина загального фонду державного бюджету, у цілому, зросла на 24 млрд. 773 млн. грн. або 24,4%, що головним чином, забезпечено економічними факторами.», тобто бюджет також виконано.
Доречно продовжити, та вказати, що державні бюджети за 2008, 2009, 2010 виконані в повному обсязі.

3. Вихідним критерієм виплат допомоги дітям війни відповідно до ст. 6 законів України «Про соціальний захист дітей війни» є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою розмір прожиткового мінімуму встановлюється «…для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.»
Згідно з ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня - 350,00 грн.; з 1 квітня - 359,00 грн.; з 1 жовтня - 366,00 грн.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Стаття 54. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах, що діяли у 2008 році, а з 1 листопада 2009 р. у розмірі – 573 гривні.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлюється: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні.
 
4. Не виконання зазначених законів, хоча це з відповіді й не вбачається, Відповідач обґрунтовує постановою Кабінету Міністрів України за № 530 від 28.05.2008 р. про «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України повинні застосовуватись норми Закону, як такого нормативного акту, що має більшу юридичну силу.
Статтею 10 Закону України «Про державну службу» передбачено, що основними обов'язками державних службовців є:
«додержання Конституції України та інших актів законодавства України; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;»

[ilna_15]

5. Із листа за №16/ Р -12 від 28.01.2011 р. вбачається, що Відповідач, нібито, почав частково виконувати вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» тільки з у 2009 року. Але чи дійсно Відповідач здійснював такі виплати є незрозуміло. Таким чином, мені належало виплатити у:
2006 рік
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено:
з 1 квітня - 359,00 грн.; з 1 жовтня - 366,00 грн.
Місяці виплат
з 2.04. по 31.12.2006р.   Передбачено ст.  65 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік   Фактично виплачено
Квітень   359,00 грн. х 30% = 107,7 грн.   Виплата не проводилась
Травень    359,00 грн. х 30% = 107,7 грн.   Виплата не проводилась
Червень   359,00 грн. х 30% = 107,7 грн.   Виплата не проводилась
Липень    359,00 грн. х 30% = 107,7 грн.   Виплата не проводилась
Серпень   359,00 грн. х 30% = 107,7 грн.   Виплата не проводилась
Вересень    359,00 грн. х 30% = 107,7 грн.   Виплата не проводилась
Жовтень    366,00 грн. х 30% = 109,8 грн.    Виплата не проводилась
Листопад    366,00 грн. х 30% = 109,8 грн.   Виплата не проводилась
Грудень    366,00 грн. х 30% = 109,8 грн.   Виплата не проводилась
                Всього  не виплачено  975,6 грн.
2007 рік
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Місяці виплат
з 01.01.2007 до 08.07.2007   Передбачено ст.  62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік
   Фактично виплачено
Січень   380, 00 грн. х 30% = 114,00грн.   Виплата не проводилась
Лютий    380, 00 грн. х 30% = 114,00грн.   Виплата не проводилась
Березень    380, 00 грн. х 30% = 114,00грн.   Виплата не проводилась
Квітень   406,00 грн. х 30% = 121,8 грн.   Виплата не проводилась
Травень   406,00 грн. х 30% = 121,8 грн.   Виплата не проводилась
Червень    406,00 грн. х 30% = 121,8 грн.   Виплата не проводилась
Липень    406,00 грн. х 30% = 121,8 грн.   Виплата не проводилась
             Всього не виплачено 829,2  грн.
2008 рік
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Місяці виплат
з 01.01.2008 до 21.05.2008   Передбачено ст.  62 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік   Фактично виплачено
Січень   470, 00 грн. х 30% = 141,00 грн.   Виплата не проводилась
Лютий    470, 00 грн. х 30% = 141,00 грн.   Виплата не проводилась
Березень    470, 00 грн. х 30% = 141,00 грн.   Виплата не проводилась
Квітень   481, 00 грн. х 30% = 144,3 грн.   Виплата не проводилась
Травень   481, 00 грн. х 30% = 144,3 грн.   Виплата не проводилась
                                 Всього не виплачено 711,6 грн.

2009 рік
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах, що діяли в грудні 2008 р. а з 1 листопада 2009 у розмірі – 573 гривні.
Місяці виплат   Передбачено ст.  54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік   Фактично виплачено   Сума, яка має бути   доплачена
Січень    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Лютий    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Березень    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Квітень   498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Травень    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Червень   498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Липень    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Серпень   498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Вересень    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Жовтень    498, 00 грн. х 30% = 149,4 грн.   49,80 грн.   149,4 грн. - 49,80 грн. = 99,6 грн.
Листопад    573,00 грн. х 30% = 171,9 грн.   49,80 грн.   171,9 грн. - 49,80 грн. = 122,1 грн.
Грудень    573,00 грн. х 30% = 171,9 грн.   49,80 грн.   171,9 грн. - 49,80 грн. = 122,1 грн.
Всього не виплачено  1 240,2 грн.
2010 рік
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлюється: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні.
Місяці виплат   Передбачено ст.  52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік   Фактично виплачено   Сума, яка має бути   доплачена
Січень    695,00 грн. х 30% = 208,5 грн.   49,80 грн.   208,5 грн. - 49,80 грн. = 158,7 грн.
Лютий    695,00 грн. х 30% = 208,5 грн.   49,80 грн.   208,5 грн. - 49,80 грн. = 158,7 грн.
Березень    695,00 грн. х 30% = 208,5 грн.   49,80 грн.   208,5 грн. - 49,80 грн. = 158,7 грн.
Квітень   706,00 грн. х 30% = 211,8 грн.   49,80 грн.   211,8 грн. - 49,80 грн. = 162,00 грн.
Травень    706,00 грн. х 30% = 211,8 грн.   49,80 грн.   211,8 грн. - 49,80 грн. = 162,00 грн.
Червень   706,00 грн. х 30% = 211,8 грн.   49,80 грн.   211,8 грн. - 49,80 грн. = 162,00 грн.
Липень    709,00 грн. х 30% = 212,7 грн.   49,80 грн.   212,7 грн. - 49,80 грн. = 162,9 грн.
Серпень   709,00 грн. х 30% = 212,7 грн.   49,80 грн.   212,7 грн. - 49,80 грн. = 162,9 грн.
Вересень    709,00 грн. х 30% = 212,7 грн.   49,80 грн.   212,7 грн. - 49,80 грн. = 162,9 грн.
Жовтень    723,00 грн. х 30% = 216,9 грн.   49,80 грн.   216,9 грн. - 49,80 грн. = 167,1 грн.
Листопад    723,00 грн. х 30% = 216,9 грн.   49,80 грн.   216,9 грн. - 49,80 грн. = 167,1 грн.
Грудень       734,00 грн. х 30% = 220,2 грн.    49,80 грн.   220,2 грн. - 49,80 грн. = 170,4 грн.
Всього не виплачено  1 955,4 грн.

Отже, сума недоплаченої державної соціальної допомоги за 2006-2010 роки становить  5712,00 грн. (П’ять тисяч сімсот дванадцять грн. 00 коп.)

6. Мої Конституційні та законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Слід наголосити, що Відповідач здійснював мені часткові нарахування самостійно, не поставивши мене до відома про їх нарахування.
Зрозуміло, що я не є спеціалістом в галузі соціального захисту, і не маю відповідних повноважень щодо здійснення перевірки правильності проведених розрахунків відповідачем.
Зрештою, Відповідач та його службові та посадові особи відносяться до державного органу управління, який як вказано вище, зобов’язаний додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України та не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина.
Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, крім того, про належні мені, як дитині війни, виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушення моїх прав мені стало відомо лише після 28.01.2011 року, коли Управління пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області повідомило мене про відповідні нарахування.

Прошу, звернути увагу, що Відповідач не дав повної відповіді на мою заяву, чим порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян». 
У відповіді Відповідача за № 16/Р-12 від 28.01.2011 р. не вказано було які суми мені було нараховано і виплачено, і тільки після того як  звернулася 22.02.2011рору зі скаргою до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області, мені було надіслано довідку про розрахунок пенсії (від 10.03.2011р. №1920/04). З відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.03.2011р. № 327/ Р 8, мені стало відомо, що визначення розміру підвищення до пенсії особам, яким встановлено статут «дитини війни», врегульовано постановою КМУ від 28.05.2008року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якої виплата підвищення до пенсії дітям війни проводилася з 22.05.2008р.- 48.10грн., з 01.07.2008р - 48,20грн., з 01.10.2008р.- 49,80грн., і перерахунку в зв’язку із зміною прожиткового мінімуму не підлягає.
 
Вищий адміністративний суд України листом від 1 травня 2009 р. «Про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства про соціальний захист дітей війни, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань» повідомив:
«Як показав аналіз судової практики, основною причиною виникнення спорів є недосконалість законодавчого регулювання соціального захисту осіб, зокрема, складнощі у визначенні пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв'язку з поширенням на них дії нормативних актів однакової юридичної сили…
Органи Пенсійного фонду України та органи праці та соціального захисту населення здійснювали виплату допомоги, підвищення до пенсії у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки. Посилаючись на відповідність своїх дій цим законам, відсутність коштів для здійснення виплат у розмірах, передбачених законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни», невизначеність величини для здійснення розрахунків підвищення до пенсії тощо, відмовляли ветеранам війни, дітям війни, жертвам нацистських переслідувань у виплаті допомоги, підвищення до пенсії у розмірах, визначених зазначеними законами, що і стало причиною численних звернень цих осіб до судів із позовами про визнання дій зазначених органів незаконними та стягнення недоплачених сум допомоги, підвищення до пенсії тощо…»

В підсумку цього листа зазначено: «З метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні зазначеної категорії справ вважаємо за необхідне підготовлене узагальнення обговорити на засіданні судової палати з розгляду справ за зверненнями фізичних осіб, надіслати в порядку надання методичної допомоги адміністративним судам нижчого рівня та для ознайомлення до Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики України».

Тобто, можна з певністю стверджувати, що  перебіг позовної давності зупиняється відповідно до ст. 263 ЦК України: у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Отже, термін позовної давності повинен рахуватися від 11.03.2011року, а саме з дати відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Зрештою ч. 2 ст. 268 ЦК України передбачає, що «Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.»
Якщо проаналізувати чинні Закони, зокрема КЗпП; ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» то з них чітко вбачається, що невиплачені суми заробітної плати, пенсії, на кого покладаються такі виплати, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Оскільки гарантована ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надбавка не виплачувалася з вини Відповідача, то за аналогією закону, зокрема ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сума надбавки, не одержана своєчасно з вини органу, що її виплачує, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, я вважаю, що мій строк звернення до суду з цими позовними вимогами не пропущений і не обмежується будь-яким строком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 19 22, 46 Конституції України;
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007, та від 22.05.2008 року N 10-рп/2008;
ст.ст. 261, 263, 264, 268 Цивільного кодексу України;
ч. 2 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
ст. 10 Закону України «Про державну службу»;
ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»;
ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»;
ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»;
ст. 54. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»;
ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»;
Положенням про пенсійний фонд  України;
абзацом 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах;
ВИСНОВКОМ Колегії Рахункової палати за № 13-8 від 16.05.2007 року;
ст.ст. 8, 9, 17,  94, 99, 104-106, Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ -

1. Визнати протиправними недоплату належних мені, як дитині війни, сум щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відмову відповідача у нарахуванні і виплаті мені у повному обсязі щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2010 роки;

2. Зобов’язати відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області виплатити недоплачену державну допомогу за 2006-2010 роки в розмірі 5712,00 грн. (П’ять тисяч сімсот дванадцять грн. 00 коп.).

3. Зобов’язати відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області провести перерахунок призначених виплат з 01.01.2011 року згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30 (тридцять) відсотків мінімальної пенсії за віком та проводити належні виплати мені, як дитині війни, щомісячної починаючи із 01.01.2011 року.

4. Стягнути з відповідача на мою користь суму сплачених мною судових витрат (держмито) – 3,40 грн


5. Беручи стан мого здоров’я та мій вік, цей позов, прошу розглянути без моєї участі.



Додатки:

1. Копія паспорта та ідентифікаційного номеру – 2 екземпляра .
2. Копія пенсійного посвідчення - 2 екземпляра.
3. Відповідь-відмова відповідача від 28.01.2011р № 16/Р-12.
4. Квитанція про сплату державного мита.
5. Копія адміністративного позову для відповідача.
6. Копія інформаційного запиту до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області від 18.03.2011р.
7. Копія заяви до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області від 18.01.2011р.
8. Копія Скарги до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо дій Управління Пенсійного Фонду України в Чемеровецькому  районі Хмельницької області від 22.02.2011р.
9. Довідка про розрахунок складових пенсії від 10.03.2011р. № 1920/04.
10. Відповідь Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.03.2011р. № 327/Р8.
11. Заява про розгляд справи в порядку скороченого провадження – 2 екземпляра.