Решения апелляционных судов

[leranata]

Здесь можно размещать решения апелляционных судов

[leranata]

країна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 січня 2009 року справа № 2-а-17634/08/0570
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: при секретарі судового засідання: Ляшенко Д. В. Дяченко С. П. Агейченковій К. О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився, надана заява про розгляд справи за його відсутністю,
від відповідача: не з'явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутністю представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 29 жовтня 2008 року (повний текст постанови виготовлений 3 листопада 2008 року)
по адміністративній справі № 2-а-17634/08 (суддя Могильницький М. С.)
за позовом ОСОБА_1 м. Харцизьк
до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області
про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за віком з 9 липня 2007 року
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся 27 серпня 2008 року 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 2, 19) до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку (далі по тексту - УПФУ в м. Харцизьку) про визнання протиправної бездіяльності УПФУ в м. Харцизьку з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,починаючи з 9 липня 2007 року, зобов'язання УПФУ в м. Харцизьку здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,починаючи з 9 липня 2007 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року (арк. справи 31-32) позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені повністю. Суд першої інстанції визнав неправомірною бездіяльність щодо ненарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року, зобов'язав УПФУ в м. Харцизьку Донецької області провести нарахування та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Позивачем 24 грудня 2008 року через канцелярію Донецького апеляційнго адміністративного суду була надана заява про розгляд справи за його відсутністю (арк. справи 41).
Відповідачем 5 січня 2009 року через канцелярію Донецького апеляційнго адміністративного суду було надане клопотання про розгляд справи за відсутністю представника (арк. справи 46).
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1. згідно паспорту серії ВС № 002650, виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 23 листопада 1999 року (арк. справи 2), народилася 3 вересня 1939 року, тобто станом на 2 вересня 1945 року їй було 6 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується довідки (арк. справи 3).
Позивач зазначив, що має право на доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що відсутні нормативні акти згідно яких органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.
Відповідачем 29 грудня 2008 року через канцелярію Донецького апеляційного адміністративного суду був наданий лист, в якому надав інформацію, згідно якої позивач не звертався до УПФУ в м. Харцизьку за виплатою підвищення пенсії за віком за 2006 - 2007 роки, у зв'язку з чим в зазначені роки позивачу доплата підвищення не провадилась.
Колегія суддів з приводу спірних правовідносин щодо неотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни за 2007 - 2008 роки зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
Як вбачається з позову (із змінами та доповненнями), позивач просив зобов'язати УПФУ в м. Харцизьку здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача та зазначив в резолютивній частині постанови про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року, не визначивши конкретного періоду. З огляду на те, що за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, то постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено дві вимоги, тому враховуючи задоволення обох позовних вимог, сума судового збору, сплаченого за квитанцією № 86 від 4 вересня 2008 року (арк. справи 8), яка повинна бути стягнута на користь позивача складає 3 грн. 40 коп. Суд першої інстанції питання щодо розподілу судових витрат в порушення частин 1, 4 статті 94, пункту 4 частини 1 статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішив.
Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтею 24, частиною 1 статті 94, статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-17634/08 задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-17634/08 змінити.
Змінити абзац 3 резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-17634/08, виклавши в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку здійснити нарахування та виплату Пеньковій Жанні Миколаївні підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року».
Резолютивну частину постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-17634/08 доповнити абзацом4, виклавши в наступній редакції:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь Пенькової Жанни Миколаївнисудові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.».
Вважати абзаци 4, 5, 6, 7 резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-17634/08 абзацами 5, 6, 7, 8.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-17634/08 залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 12 січня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді /підпис/ Д.В.Ляшенко
/підпис/ С.П.Дяченко

[Anvitasa]

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД
права № 2а-93/08                                                                                                                         
Головуючий суддя у 1-ій інстанції - Муштат А.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
27 січня 2009 року                                                                                      м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого  - судді Мартиненка О.В. (доповідач)
суддів              - Поплавського В.Ю., Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання - Кондратовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м. Синельникове Дніпропетровської області на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2008 року у справі №2а-93/08 за  позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду у м. Синельникове Дніпропетровської області про визнання рішення незаконним,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове, який в подальшому доповнив та просив визнати незаконним рішення відповідача від 17 вересня 2007 року №3021/04-47 про відмову в перерахунку та виплаті йому пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі провести доплату к пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи  з 01 серпня 2007 року.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано незаконною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові в перерахунку та виплаті позивачу пенсії відповідно до вимог ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у відповідності до вимог ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування  судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла  висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на якого поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18 листопада 2004 року №2195-ІV.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України №2195-ІV зупинено на 2007 рік, з урахуванням статті 111 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року 2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру як дитині війни.
Посилання в апеляційні скарзі на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати підвищення не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але помилково не визначив дату, з якої слід здійснювати перерахунок. Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи наведене, резолютивну частину постанови суду першої інстанції слід змінити, зазначивши в ній, що перерахунок пенсії позивачу має бути здійснений з 09.07.2007, тобто з дня прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №6рп/2007 про соціальні гарантії громадян.

Керуючись  ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.2 ст. 198, п.1 ст. 201, 207 КАС України  колегія суддів, -

п о с т а н о в  и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м. Синельникове Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2008 року у справі №2а-93/08 змінити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду в м. Синельникове Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити пенсію ОСОБА_1 у відповідності до вимог  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року.
В іншій частині постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2008 року у справі №2а-93/08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2009 року.

Головуючий суддя:                                          О.В. Мартиненко

[Anvitasa]

Откопала такое решение, но понять его не могу. Может кто объяснит, что было и что отменили. И, главное, что осталось?

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД 
                                                                                                                                                                                       головуючий суддя у 1-ій        інстанції - Цаберябий Б.М.
                                                                                                                                                                               (справа № 2а-143/07)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            27 січня 2009 року                                                                          м. Дніпропетровськ

            Колегія  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого                        Стежко В.А.,

суддів                                    Суховарова А.В., Нагорної Л.М.

при секретарі                      Хоменку О.С.,

 

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р. у справі № 2а-143/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2007 року ОСОБА_2 звернулась  з позовом до ОСОБА_1про визнання бездіяльності відповідача  незаконною, зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона є  «дитиною війни», а тому має право на отримання підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

ОСОБА_1відмовило позивачці у підвищенні розміру пенсії, тому вона просила визнати рішення суб'єкта владних повноважень незаконним та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії у передбаченому Законом розмірі з урахуванням підвищення.

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р. - позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано незаконною бездіяльність ОСОБА_1у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_2 у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язаноОСОБА_1 підвищити ОСОБА_2 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 04 грудня 2007 року та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах, передбачених законом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р., та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначена величина мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону зазначеним особам не має законних підстав. Кошти на зазначений перерахунок не передбачені в Державному бюджеті.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні №117871 (а.с. 6).

Згідно зі ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Таким чином, після прийняття рішення Конституційного суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці у розмірах, передбачених Законом.

З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 03 січня 2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" <nau://ukr/3551-12/> провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Згідно п.1 Постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

У зв'язку з наявністю декількох, визначених нормативно-правовими актами, розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», районний суд без достатніх підстав самостійно визначив розмір пенсії за віком та втрутившись у компетенцію органів ОСОБА_1

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при правильному по суті вирішенні спору, з мотивувальної частини постанови слід виключити висновок про порядок обчислення та розмір надбавки до пенсії позивачці як дитині війни - 121,80 грн. щомісяця, залишивши в решті оскаржену постанову без змін.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 198, ст.201, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -


П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р. у справі № 2а-143/07р. змінити, виключивши з мотивувальної частини вказівки про розмір надбавки до пенсії ОСОБА_2 як дитині війни в сумі 121,80 грн. щомісяця.

В решті оскаржену постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі.         
 

 Головуючий    Стежко В.А.

 

[Anvitasa]

А по Донецкому апеляционному нашла два разных решение: одно удовлетворяет толь периоды после решений, второе - с 09.07.2007 и дальше, не выбрасывая январь-май 2008 года.

 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
           ПОСТАНОВА
                                                                        Іменем України

05 березня 2009 року                                                            справа № 2-а-21960/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого     судді   
Сіваченка І.В.

суддів при секретарі   
Дяченко С.П., Нікуліна О.А. Стєблєві О.Л.   
 
розглянувши у відкритому   
судовому засіданні   
 

апеляційну скаргу    
Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька   
 

на постанову                 
Донецького окружного адміністративного суду   
 
від   
27 листопада 2008 року   
 
по справі   
№ 2-а-21960/08   
 
за позовом   
ОСОБА_1   
 
до   
Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька   
 
про   
оскарження бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-   
 
ВСТАНОВИЛА:

22.09.2008 рокуОСОБА_1звернулася до суду із цим позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року позов задоволено частково, а саме: визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 22 травня 2008 року, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

            Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині задоволених вимог та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає зміні з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

            Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується довідкою НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.

  22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.

            На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

            Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист інвалідів війни», керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду щодо необхідності задоволення позовних вимог.

Проте місцевий суд припустився помилки, не врахувавши наступне.

В суді першої інстанції (зокрема, а.с. 13-17) відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вказувалось раніше, з позовом до судуОСОБА_1звернулася 22 вересня 2008 року, в той час як Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп було прийнято 09 липня 2007 року та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року №52).

Позивачка про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячно пенсії.

Юридична необізнаність позивачки не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.

Тобто, судова колегія зазначає, що позивачкою пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом і поважних причин пропуску такого строку не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного строку за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Посилання суду першої інстанції на положення ст. 268 Цивільного Кодексу України є недоречним, оскільки цивільне законодавство взагалі не регулює спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, вище перелічені вимогиОСОБА_1підлягають відхиленню у перерахунку доплати до пенсії, враховуючи річний строк звернення з позовом до суду. Саме в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

ОскількиОСОБА_1звернулася до суду з цим позовом 22 вересня 2008 року, необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок вказаної допомоги саме із зазначеної дати по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.п. 1,3  ч.1 ст. 198, ст. 200, п.4 ч.1 ст. 202,  п. 1,3 ч.1 ст. 205, ст. 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року у справі № 2-а-21960/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька «про оскарження бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії» - змінити.

Замінити в абзацах 2 і 3 резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року у справі № 2-а-21960/08 слова «з 09.07.2007 року» на «з 22.09.2007 року».

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року у справі № 2-а-21960/08 - залишити без змін.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:                                                                      І.В.Сіваченко
            Судді:                                                                                   С.П.Дяченко
                                                                                                          О.А.Нікулін

[Anvitasa]

Второе решение:

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05   березня 2009 року                                                                справа № 2а-23735/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого     судді   
Нікуліна  О.А.

суддів: при секретарі розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   
Сіваченка   І.В.,  Дяченко  С.П.  Стєблєві  О.Л.    
    
 

    
Управління Пенсійного фонду України в  Петровському  районі м. Донецька   
    
 

на постанову                 
Донецького окружного адміністративного суду   
    
 

від   
20 листопада 2008 року   
    
 

по справі   
№ 2-а-23735/08    
    
 

за позовом   
ОСОБА_1   
    
 

до   
Управління Пенсійного фонду України в  Петровському   районі м. Донецька   
    
 

про   
Зобов'язання   нарахувати  недоплачену,  як  дитині  війни,   щомісячну  державну   соціальну  допомогу  за  2006-2007  роки   в  сумі  2733,30  грн.,-    
    
 
            


                                                       

                                                                        ВСТАНОВИЛА:

 

ОСОБА_1  звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Петровському   районі м. Донецька про визнання протиправною бездіяльності, стягнення підвищення до пенсії за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-23735/08 позовна заява задоволена частково: визнана   протиправною  бездіяльність Управління та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. В іншій частини позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

       Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні, з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.4).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

          Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

  Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії за 2006 рік, оскільки ст. 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодження Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте у 2006 році, в порядку визначеному Законом України «Про державний бюджет  на 2006 рік», Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.

Однак позовні вимоги заявлені позивачем тільки за 2006,2007 роки, в суду І інстанції не змінювались, проте судом І інстанції були безпідставно розглянути вимоги за 2008 рік, з огляду на зазначене колегія суддів, вважає за необхідне в частині задоволення перерахунку та виплаті пенсії з 22.05.2008р. постанову суду І інстанції змінити ти виключити з рішення.

Керуючись статтями 184, 195, 196, п.2 ч. 1 ст. 198, 201, ч. 2 ст. 205, 207, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Петровському  районі м. Донецька - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-23735/08 за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в  Петровському   районі м. Донецька про  зобов'язання  нарахувати  недоплачену,  як дитині війни,  щомісячну  державну   соціальну  допомогу   за 2006-2007 роки - змінити та виключити з рішення наступне: “...з 22.05.2008р.”

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-23735/08 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

 Головуючий суддя:                                                                 О.А.Нікулін 

  Судді:                        /підписи/                                           І.В.Сіваченко
                                                                                            С.П.Дяченко

З  оригіналом  згідно.

                                   Суддя:

[Anvitasa]

А это совсем улётное решение - суд ПИ удовлетворил то, что не просили

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 П О С Т А Н О В А
Іменем України

 12 березня 2009 року                                                                                                                    Справа № 2а-30344/08/0570

 Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:   Василенко Л.А.,

суддів:                        Ханової Р.Ф.,

                                      Старосуда М.І.,

при секретареві         Кірсановій М.В.,

розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008р. у справі № 2а-30344/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про зобов'язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, і

В С Т А Н О В И Л А :

10 листопада 2008р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька, в якому просила поновити їй строк звернення до суду з адміністративним позовом, зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як особі, що має статус дитини війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2006, 2007 роки в сумі 2733,3 грн.

                Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008р. позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Донецька щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично отриманих сум. В решті позовних вимог відмовлено.

                Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

                Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач, як громадянин України та особа, якій на час закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років, має статус дитини війни та згідно частини 6 цього Закону має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком.

                Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду частково скасувати з наступних підстав.

                Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 3), копією пенсійного посвідчення (а. с. 4).

Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протягом 2006 року запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказана стаття Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» була чинною, але Урядом так і не був впроваджений порядок надання зазначених пільг.

                Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності  з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання  чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, зобов'язання здійснити таке нарахування та виплату.

Водночас суд першої інстанції при розгляді справи за суттю визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 року та зобов'язав відповідача здійснити нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року. При вивченні матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами тільки за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р. (заявлені  позовні вимоги не змінювалися, не уточнювалися, в судовому засіданні позивач участі не приймав) Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, починаючи з 22.05.2008р., в мотивувальній частині  постанови помилково зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом за період з 01.01.2006р. до 31.12.2008р., що не відповідає матеріалам справи. Тобто суд першої інстанції допустив грубе порушення норм процесуального права, вирішивши не заявлені позовні вимоги,  тому постанова суду в частині вирішення вимог за 2008 рік, не заявлених позивачем, підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України  з державного бюджету підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 1,7 грн.

Таким чином, судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи, та скасуванню  постанови суду першої інстанції з ухваленням нової.

Постанова в повному обсязі виготовлена  27 лютого 2009 року.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

П О С Т А Н О В И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008р. за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про зобов'язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про зобов'язання нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, виходячи з встановленого відповідними законами розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 виплати по сплаті судового збору у розмірі 1,7 грн. (одна гривня 70 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

                Головуючий:         

[marussya]

Откопала такое решение, но понять его не могу. Может кто объяснит, что было и что отменили. И, главное, что осталось?

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД 
                                                                                                                                                                                       головуючий суддя у 1-ій        інстанції - Цаберябий Б.М.
                                                                                                                                                                               (справа № 2а-143/07)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            27 січня 2009 року                                                                          м. Дніпропетровськ

            Колегія  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого                        Стежко В.А.,

суддів                                    Суховарова А.В., Нагорної Л.М.

при секретарі                      Хоменку О.С.,

 

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р. у справі № 2а-143/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2007 року ОСОБА_2 звернулась  з позовом до ОСОБА_1про визнання бездіяльності відповідача  незаконною, зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона є  «дитиною війни», а тому має право на отримання підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

ОСОБА_1відмовило позивачці у підвищенні розміру пенсії, тому вона просила визнати рішення суб'єкта владних повноважень незаконним та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії у передбаченому Законом розмірі з урахуванням підвищення.

Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р. - позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано незаконною бездіяльність ОСОБА_1у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_2 у розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язаноОСОБА_1 підвищити ОСОБА_2 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 04 грудня 2007 року та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах, передбачених законом.
.....


У зв'язку з наявністю декількох, визначених нормативно-правовими актами, розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», районний суд без достатніх підстав самостійно визначив розмір пенсії за віком та втрутившись у компетенцію органів ОСОБА_1

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при правильному по суті вирішенні спору, з мотивувальної частини постанови слід виключити висновок про порядок обчислення та розмір надбавки до пенсії позивачці як дитині війни - 121,80 грн. щомісяця, залишивши в решті оскаржену постанову без змін.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 198, ст.201, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -


П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007р. у справі № 2а-143/07р. змінити, виключивши з мотивувальної частини вказівки про розмір надбавки до пенсії ОСОБА_2 як дитині війни в сумі 121,80 грн. щомісяця.

В решті оскаржену постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі.         
 

 Головуючий    Стежко В.А.

 

   Если я правильно поняла, то апелляция оставила все удовлетворенные пункты суда ПИ , только указала, что в связи с существованием нескольких законов, устанавливающих размер минимальной пенсии, суд ПИ не имел права САМ выбирать нужный размер минималки, а должен был оставить это на усмотрение ответчика, так как это его функциональный обов,язок.

"районний суд без достатніх підстав самостійно визначив розмір пенсії за віком та втрутившись у компетенцію органів ОСОБА_1"

   В связи с чем у меня снова возник вопрос: если в законе "О детях войны" размер минимальной пенсии не определен, а по закону " О пенсионном страховании.." установленный в нем размер пенсии используется только для этого закона - то где брать этот минимум, от которого отсчитываются 30%?

Ответ такой?

 - Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

[Anvitasa]

Вот я тоже так поняла. Так весь сыр-бор из-за того, что  ответчик утверждает, что нет базы для начисления - нет минимальной пенсии, а по закону " О пенсионном страховании.." сюда не подходит. Я не понимаю, почему суд не имел права это делать. Это только одно такое решение "уникальное", есть ведь нормальные. И это мой округ, блин...

[Anvitasa]

Сегодня было ПС№1 у папы. Я в восторге от самого процесса - все чинно, красиво, судья говорит громко, права разъясняет, к истцу обращается с вопросами. У папы другой районный суд (а в нашем суде такого не было). Я увеличила на 2009 год, прошу негайное.
Ответчик заявил про сроки, но судья сказала, что потом, в судебном заседании. И наше клопотання про сроки тоже потом. (Хочу его сдать в канцелярию ДО следующего заседания). Заседание назначила на 03.07.2009 и сказала, что вынесет решение.

Но впечатлило - не то что предыдущие. Я такой процесс только в Апеляционном суде видела. Даже в хозяйственном суде с такой красотой не сталкивалась.

[marussya]

Сегодня было ПС№1 у папы. Я в восторге от самого процесса - все чинно, красиво, судья говорит громко, права разъясняет, к истцу обращается с вопросами. У папы другой районный суд (а в нашем суде такого не было). Я увеличила на 2009 год, прошу негайное.
Ответчик заявил про сроки, но судья сказала, что потом, в судебном заседании. И наше клопотання про сроки тоже потом. (Хочу его сдать в канцелярию ДО следующего заседания). Заседание назначила на 03.07.2009 и сказала, что вынесет решение.

Но впечатлило - не то что предыдущие. Я такой процесс только в Апеляционном суде видела. Даже в хозяйственном суде с такой красотой не сталкивалась.

   Что значит " в судебном заседании"? Имеется в виду на ОС? На сколько я поняла про сроки, вопрос отказа в рассмотрении иска в связи с истечением срока обращения в суд может подниматься только на ПС. На ОС этот вопрос не поднимается. Может, я не так поняла что-то... В голове уже все кругом идет с этими сроками.

    Здорово, что в суде все так чинно-благородно. меньше нервов...Жаль, что так долго ждать решения. Ну, терпения Вам!