Я в своём иске просто ссылалась на закон и постанову про компенсацию а на слова нарахованих але не виплачених сум не обращала внимания ведь если суд признает что виплачено не верно то значит и компенсировать должни.
действительно, апел.суды отказывают в компенсации именно по этой причине и пишут, что -вот как только утсзн выполнит решение суда(т.е нарахует), то только тогда начнёт считаться и компенсация. Но тогда встаёт законный вопрос - а почему утсзн не выполнил решение хотя и другого суда -конституционного - ещё в 2007г.? Чем КСУ отличается по важности от суда ПИ? Получается компенсация ставится в зависимость от вида суда, обязавшего утсзн нарахувати? А если утсзн не нарахует и через 5 лет ещё и вы будете судиться с исполнительным производством, то ждать когда нарахуе - ещё 5 лет?
Второе.Найдите у вертера - отличие понятий - нарахованых и начисленных.Они отличаются.
третье. можно ввести компенсацию в состав шкоды, но тогда как-то нужно обходить правовую природу понятия матер.шкоды(посмотрите обзор сообщений вертера - у него это есть).
кусок моего обоснования:Пояснення розрахунків % інфляції та 3 % річних до грошової суми, яка підлягає стягненню з Відповідача.
Виходячи з наведених раніше у моїй «Заяві Про уточення та доповнення позивних вимог…» від ... правових підстав, зроблені мною розрахунки враховують % інфляції та 3 % річних на заявлені мною суми борга, які підлягають стягненню(згідно з різними позовними періодами )наступним чином:
1. за період з 9.07.07 – 31.12.07рр. та 22.05.08 – 31.10.09рр. як такі що повинні були бути Відповідачем перераховані, на мою думку, згідно з Рішеннями КСУ 2007-2008рр..
2. в інші періоди часу, згідно з позовом, як матеріальна шкода.
Щодо п.1 Звертаю увагу суду, що я в позові вимагаю зобов’язати Відповідача зробити
не нарахування, а перерахунок вже зробленого Відповідачем раніше (в 2007р) нарахування. Якщо суд визначить дію щодо такого нарахування в минулому неправомірною, то зобов’язання про перерахунок – це виправлення помилки у минулому нарахуваннї суми і що послідовує за цим - виплаті суми, що в позові заявлена до стягнення. Перерахунок - це не нове нарахування, бо нове повинно відбуватися з дотриманням Порядку призначення та встановлює нові правовідносини. Перерахунок- це процедура виправлення вже зробленого раніше призначення, тобто корегування вже існуючих правовідносин.
Але враховуючи, що частину грошей я вже отримала, то фактично виплачені на той період гроші не можуть вважатися результатом правомірного призначення, але можуть йти
у взаємозалік частини тієї виплати, що мала відбутися в минулому.(взаємозалік - тобто віднімається від розміру всієї виплати).
Залишений остаток – і є остатком виплати, що носить характер недоплаченої суми доходу по вже зробленому в минулому призначенню, але виправленому зараз судом, в разі відповідної ухвали по перерахунку.
Зазначу також, що Рішення КСУ 2007-2008рр.. і відповідне рішення Суду першої нстанції, що відбудеться - рівноправні і однаково обов’язкові, тому, я вважаю, що % інфляції та 3 % річних повинні бути нараховані Відповідачем саме з дати Рішення КСУ(а не дати ухвали Суду), та стягнуті з Відповідача, як матеріальна шкода у вигляді втраченого доходу, у зв’язку з обесціненням частини недоплаченої допомоги з 2007року.
Щодо п.2. Розмір матеріальноі шкоди я обґрунтовую, виходячи з того, на який розмір допомоги я сподівалась, якби не було неправомірних дій та бездіяльності Відповідача, а саме - тоді б я сподівалась ще з 2007р на призначення збільшеного розміру допомоги.
Прошу суд врахувати раніше зазначені мною підстави, та зробити висновок, що при визначенні розміру шкоди я використовую сумму, що мала бути правомірно нарахованою ще з 2007р., і тільки після такого правомірного нарахування – виплаченою. На це я мала законний інтерес (період до Рішеннь КСУ 07-08 рр.) та правові підстави у Рішеннях КСУ 07-08 рр..
Але враховуючи, що частину грошей я тоді отримала, то фактично виплачені на той період гроші не можуть вважатися результатом правомірного призначення, але можуть йти тільки у взаємозалік частини шкоди, тобто віднімаються від всієї шкоди. Залишений остаток – і є остатком шкоди, що носить характер недоплаченої в минулому призначеної допомоги, якби вона була правомірно призначена.тоді Відповідачем.
Про це йдеться також у Роз’ясненнях ВАСУ від 12.05.99р. N 02-5/223 «О некоторых вопросах, связанных с применением индекса инфляции». Так, згідно з п.1 збитки (прямі и упущена вигода) мають бути стягнуті з урахуванням офіційного індексу інфляції. Бо від моменту появи збитку до моменту стягнення може пройти деякий час, повне відшкодування збитків можливе лише з застосуванням індексу інфляції.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають «суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;»
Висновок: Повинні нараховуватись % інфляції та 3 % річних згідно з Законами «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», «Про індексацію грошових доходів населення», та ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, бо Відповідач у випадку майнового інтересу, яким є також розмір невиплачених спірних допомог, є боржником. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність Тому, (згідно з тезою, що «у захисті права не може бути відмовдено із-за відсутності норм законодавства») я вважаю, слід звернутися до Цивільного Кодексу, який захищає майнове право.
а вот из другого
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3027063Також суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення збитків у сумі 40 800,00 грн., оскільки позивач розрахував збитки як неодержаний дохід з саджанців сільськогосподарських культур та врожаю з них, які б позивач міг придбати на кошти, які не відшкодував Фонд. Підприємницька діяльність ведеться на страх і ризик господарюючого суб'єкта. Відносини між позивачем і відповідачем не носять господарський (підприємницький) характер, а тому ведення господарської діяльності не може залежати від виконання Фондом своїх обов'язків з соціального страхування. Стягнення збитків позивач обґрунтував ст. 623 ЦК України, яка врегульовує відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному чи іншому владному підпорядкуванні однієї особи іншій особі, а також до податкових, бюджетних відносин, цивільне законодавство не застосовується.
Мой вопрос - если Цк- нельзя, то что можно? с учётом того, что возмещение мат.шкода в КАСУ есть. Ведь матер.шкода - это же не моральные, а значит -материальное ведь?А раз есть - где то же должен быть и механизм. Почему суд не обьяснил, что раз ЦК - нельзя, то что можно? Ведь суд не может отказать из-за неясности или отсутствия нормы?
