Нашла у себя с юридич. форума по срокам: #3806
27.11.2008, 13:19
Zolushka
П.2 ст.3 Постанови Верховної ради України „Про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” від 15.03.2005 р. № 2469-1У, Кабінету Міністрів України було запропоновано внести необхідні зміни до нормативно-правових актів, які суперечать Конституції і Законам України, щодо соціального та Пенсійного забезпечення ветеранів війни, праці і військової служби, і передусім: про виплату одноразової грошової допомоги ветеранам війни до Дня Перемоги.
Крім того, слід підкреслити, що рішення Конституційного Суду України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли, внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду, є обов'язковими до виконання на території України є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Тому, суд, розглядаючи даний спір, керується не тільки Законами, якими передбачені умови, порядок та розмір виплати даної допомоги, але і рішеннями Конституційного Суду України та практикою Європейського Суду з прав людини.
Конституційний Суд України, неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень Законів України „Про Державний бюджет України” у частині, обмеження пільг, компенсацій, і гарантій окремих категорії громадян.
Так, розглянувши справу № 1-27/2004 про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, Конституційний Суд України, рішенням № 20-рп/2004 р. від 01.12.2004 р. визнав неконституційними положення ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", згідно з якої, обмежені розмірі щорічної разової допомоги інвалідам війни та деяким іншим особам.
Тобто, норма закону, якою відповідачем, обґрунтовувався розмір фактично виплаченої допомоги у 2004 р. - визнана - не чинною.
При цьому, визначивши свою правову позицію, Конституційний Суд України, підкреслив, що здійснення заходів по забезпеченню пільг, компенсацій і гарантій не залежить від наявності фінансування із бюджету, а має безумовний характер ( п. 6 Рішення).
Тому, на думку суду, дії відповідача, по встановленню розміру грошової допомоги у 2005 р. з урахуванням ст. 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та ст. 30 Закону України “Про Державний бюджет України” на 2006 рік", в яких, ця пільга була зупинена, є - протиправними та такими, що суперечать Конституції України.
В подальшому, а саме 09.07.2007 р., ці обставини знайшли своє підтвердження у рішенні Конституційного Суду України, який визнав неконституційними положення ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року щодо обмежень розмірів щорічної разової допомоги інвалідам війни та деяким іншим особам.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як, вбачається із заперечень представника відповідача, він, наполягає на застосуванні даної норми закону.
Між тим, частина 2 даної статті, надає суду можливість поновити цей строк, якщо для цього є підстави.
Позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропущення строку звернення до суду, пояснив, що стаття 99 КАС України передбачає не тільки річний строк для звернення, а також посилається на інші закони, які встановлюють ці строки.
За його думкою, необхідно звернутися до норм матеріального права, а саме до норм Цивільного кодексу України, якій в пункті 3 ч.1 ст. 263 передбачає, що перебіг позовної давності зупиняється, у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.
Враховуючи, що Законами України „Про Державний бюджет України” на 2005, 2006, 2007 роки була зупинена дія ч.5 ст.13 Закону, строк давності для звернення до адміністративного суду, по ствердженню позивача - не пропущений.
Суд, повністю погоджується з мотивами та доводами позивача, щодо причин, які стали підставою для пропуску строку його звернення за захистом своїх прав, відносно виплати грошової допомоги у 2004 - 2005 р. р. Суд вважає, що ці причини є - поважними і тому необхідно вирішити дану справу по суті.
И еще кусочек#10576
НАТАСЬЯ
А это информация с одного из юридических сайтов УКРАИНЫ.
http://www.uristua.com/Цитата:Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила.
Існуючі підходи до визначення початку перебігу строку давності пояснюються тим, що при порушенні відносних (зобов'язальних) правовідносин особа дізнається про порушення свого права в момент закінчення строку виконання зобов'язання, тобто одночасно, а при порушенні абсолютних прав (права власності, інших речових прав, авторських прав тощо) можливий розрив у часі між самим фактом порушення права і моментом, коли особа, чиє право порушено, дізнається про це.
Крім цього загального правила, у законі закріплено низку спеціальних правил про початок перебігу строку позовної давності:
- за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання;
А у нас 1 год - единоразовая при рождении и 3 года - помощь по уходу.
Цитата:ЦК передбачає випадки, коли перебіг строку позовної давності зупиняється (ст. 263)
Підставами для зупинення перебігу строку позовної давності є:
...зупинення дії закону або іншого нормативно - правового акта, який регулює відповідні відносини.
На 2007 год - с01.01.2007 по 08.07.2007
На 2008 год - с 01.01.2008 по 21.05.2008
В качестве размышлений
Если отталкиваться от навязанной УТСЗН даты - 09.07.2007 - то срок истек в конце ноября 2008 года...
