Консилиум

[leranata]

Продолжение иска от кира...


Положення, згідно з яким держава прагне до збалансованості бюджету України, Конституційний Суд України розглядає як намагання держави при здійсненні бюджетного процесу дотримуватися рівномірного співвідношення між доходною та видатковою частинами Державного бюджету України і як її завдання та обов'язок при цьому реалізовувати конституційні засади розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави, забезпечення її суверенітету і економічної самостійності, утвердження прав і свобод людини.
Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Бюджетного Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства.
Зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статті 46 Конституції України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.
Стосовно ж питання щодо неможливості зупиняти дію та скасовувати норми законів, які визначають пільги, компенсації, гарантії, при встановленні законом про Державний бюджет України видатків на загальносуспільні потреби, Конституційний Суд України виходить з правових позицій, висловлених ним, зокрема, у Рішенні від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та у Рішенні від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України. Ці позиції полягають у тому, що: "закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України" (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення N 6-рп/2007) ; "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони".
Коли моїй дитині виповнився рік я очикувала, що Відповідач зробить остаточний розразунок зі мною та доплатить недоплачену суму допомоги при народженні в сумі 1963, 80 грн. Але доплати я недочекалась і замість 10463.80 грн. я отримала лише 8500 грн., тому я написала відповідачу листа (додаток 3) з вимогою зробити перерахунок та доплатити мені заборгованість, на що я отримала відповідь (додаток 4), що відповідач не збирається проводити мені доплату та, головне, зробив призначення мені допомоги у незаконному розмірі. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мені ще виплачується, та я ввжала, що Відповідач самостійно виправить помилку та доплатить мені заборгованість, що виникла з вересня 2007 року, але отримавши відповідь від Відповідача, я зрозуміла, що Відповідач не буде провадити мені доплату і збирається й у подальшому порушувати мої права.
На підставі Статті 55 Конституції України: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.». Тому за захистом своїх прав я звернулася до суду, тому що у порядку досудового врегулювання спору я не змогла поновити мої порушені права та отримати доплату.
Згідно статті 99 КАС України
«п.2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
п. 4. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень».
У ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлена можливість досудового порядку вирішення спору у ст. 23.
Тому я звертаю увагу суду, що в мене не пропущений строк звернення до суду, оскільки перебіг строку звернення починається з дня отримання мною відповіді на мою заяву від Відповідача з відмовою провести доплату та зробити законне призначення допомоги.
Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Згідно із ст.ст. 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожитковий мінімум.
Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії") .
Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. (ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії") .
Тобто, наділивши осіб, які мають дітей віком до трьох років вищезазначеною соціальною гарантією, держава взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити їм належний матеріальний рівень життя.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не можуть прийматися до уваги.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відносини, що склалися між мною та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку.
Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що я маю дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.
Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між мною і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Мої вимоги відносно здійснення перерахунку сум вказаних у позові видів допомоги до рівня, встановленого Законом та виконання відповідних доплат є формою реалізації мого конституційного права на соціальний захист. Право сім`ї на соціальний, правовий та економічний захист закріплено у «Європейський соціальній хартії»: стаття 16 «З метою забезпечення умов, необхідних для всебічного розвитку сім»ї, яка є головним вічком суспільства, Сторони зобов`язуються сприяти економічному, правовому ті соціальному захисту сімейного життя такими способами, як соціальна допомога і допомога сім`ям з дітьми» (ратифікована у 2006 році).
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Зазначені вимоги до держави викладені і у статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, відповідно до якої держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у частині першій статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).
Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Згідно статті 17 ч.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та практику Європейського Суду як джерело права. Таким чином, вважаю можливим у провадженні для доведення до суду своєї позиції використовувати не тільки Закони, якими передбачено порядок та розмір виплат допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років, але й Рішення Конституційного суду України та міжнародну практику й практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 9 КАС України при вирішенні справи треба керуватися принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, згідно з абзацом 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

[leranata]

Продолжение иска от кира:


У відповідності з Постановою Верховного Суду України N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» «……суд повинен безпосередньо застосовувати Конституцію у разі:
3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України»
Фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав відповідно до частини 3 статті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій Відповідача, з метою захисту моїх прав від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, прошу суд захистити мої права шляхом зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити мені недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Внаслідок порушення норм діючого законодавства Відповідачем відбулося фактичне зниження життєвого рівня моєї родини та порушено гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень. Для цього я була вимушена відмовляти собі та своїй маленькій дитині в речах першої необхідності та придбавати продукти харчування в недостатній для повноцінного розвитку дитини кількості. З огляду на те, що я одинока мати і в  моїй родині виховується та зростає четверо дітей., я втратила душевну рівновагу та впевненість в собі. Я позбавлена сну, бо постійно думаю про те, як поліпшити фінансовий стан моєї сім’ї, потому як інших доходів крім соціальної допомоги я не маю. Негативні наслідки відобразилися і на моїй дитині – її двічі оперували. На придбання рекомендованих лікарями медичних препаратів та вітамінів для зміцнення імунітету дитини не завжди вистачає грошей.
Вважаю, що внаслідок протиправних дій і рішень Відповідача я зазнала моральних страждань, які я оцінюю в 2 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 8, 21, 22, 46, 48, 64 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 27.11.2008 № 26-рп/2008, Постановою Верховного Суду України N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 7-9, 17, 104-107, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ СУД:

1.      Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.     Визнати неправомірними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо перерахунку і доплати допомоги при народженні дитини  та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
3.     Стягнути з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради по данному позову на мою користь недоплачену грошову допомогу при народженні дитини за період з вересня 2007р. по вересень 2008р. в розмірі  1 963,80 грн ( одна тисяча дев’ятьсот шістьдесят три грн. 80 коп.)
4.     Стягнути з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради по даному позову на мою користь недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з вересня 2007р. по січень 2009р. в розмірі 6556,63 грн.( шість тисяч п`ятьсот п’ядесят шість грн. 63 коп.)
5.     Зобов`язати Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради провадити щомісячні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з травня 2009 року по 02.09.2010 року, або до часу припинення виплати цієї допомогу, якщо це станеться до триріччя дитини, у відповідності з нормами діючого законодавства, але не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей до 6-ти років, гарантованого ст. 46 Конституції України.
6. Відстрочити сплату судового збору, в розмірі 1 % від ціни позову, до винесення Рішення у зв’язку із скрутним матеріальним становищем.
7. Всі судові витрати покласти на Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради.

Додатки:
1.Таблиці розрахунків.
2.Копія Свідоцтва про народження дитини.
3.Копія заяви  до  Відповідача  від  26.02.2009 р.
4.Копія відповіді Відповідача  від  10.02.2009 р.
5.Копія позову для Відповідача з додатками.
6.Довідка про отримання допомоги від 23.01.2009 р.
7.Квитанція про сплату судового збору в розмірі 3,40 грн.

По 2-й и 3-й части пробежалась вроде замечаний нет, кроме как

разбивать на обзацы
буквально каждое предложение новым абзацем. Предложение очень большие (специфика такая), их нужно понять (где край), без разбивки на обзацы это трудно сделать тому, кто читает первый раз (да и не только первый).

Расчеты я не смотрела, ничего не скажу.

А в целом очень даже прилично 

[Цветкова]

SumAnna!  Ну просто зачиталась! Молодец!!!!!!!!!!!!! Ты сказала то, о чем я думала. Так красиво и по полочкам ты разложила - СУПЕР!!!!!!!!!!!

[leranata]

Здесь прикреплены таблицы расчетов к иску от кира...

[leranata]

Не думала, что буду писать по этой теме, но коль о юристе уже зашла речь, то все таки скажу некоторые свои соображения

Вчера зашла на "Одна история форумчан" и была несколько ошарашена. Причем не Галиной. Ее позиция хоть и не приемлема мне, но ясна. Искренне пытаюсь ее понять (для себя, ибо только через понимание уходят эмоции).
Ну не смогла оценить труд проделанный другими людьми (по созданию этого сайта) и понять, что нычковать его (согласится и не давать ссылки) это прежде всего неуважение к чужому труду. Уж не знаю, что послужило этому (неуважению) причиной.
А если нет уважения я не вижу смысла продолжать отношения.

Супер!!!
Так раскладывать по полочкам и небольно "вскрывать раны" (это на мой взгляд) --- нужно уметь ОТ ПРИРОДЫ! Аня, у тебя талант не просто психолога, а писателя! Я стараюсь избегать таких шедевров, поскольку получается это у меня больно, причем не только оппоненту, но и мне (я тяжело переношу извержение "правды":если переваливает через край возмущение или негодование, стараюсь отойти в сторону, чтоб оценить КПД (коефициент полезного действия), но если меня прорвало - то выхватывает подарок не только "виновник торжества", а и сама очень долго съедаю себя потом изнутри...

[ksu25]

НАТАШЕНЬКА, помогите!
не могу найти на сайте про казначейство (беспірне списання коштів)...(ткните носом пжл)
поисковиком пользоваться не умею...
у нас судьи хотят аргументы для беспірного списання коштів .....в этих частях иски не удовлетворяются. Чем это грозит? Денег мы не увидим?
Выносится решение об обязательстве выплатить.
Вот и хочу аргументов побольше насобирать...

[elen_alchevsk]

Анечка! Полностью с вами согласна!!!
Меня хоть и не заблокировали (пока), а отделались очередным предупреждением (хотя я уже и ссылки на ЗЕД не давала, и не грубила модераторам, наверное много офф-топила - эмоций много...), но даже просто читать ТАМ форум - очень неприятно! Неприятны ехидные фразочки о том "как страдают новички от того, что "эксперты" объявили бойкот и перешли в разряд "читателей"!!!
Я считаю, что ЗЕД был правильно создан - как библиотека, архив нужных файлов и ссылок. Т.к. постоянное "сдвигание" страниц и постов не давало уверенности в том, что найдешь нужное вовремя... А там шло активное и плодотворное обсуждение возникающих мыслей и нюансов. И правда рождалась в споре! И общались там все как одна добрая семья! Пока не пришла злая свекровь (администрация) и не разогнала всех своей метлой...
Будем жить здесь! Спасибо Лёне и Наташе - вовремя все оказалось!..

[tarantino1974]

Девочки, а кто-нибудь писал заявление об умышленном затягивании процесса? Если писал поделитесь впечатлениями, результат хоть был? Вчера на заседание юрист привел специалиста по нарахуванню, и она долго вещала о том как они работают с программой, которая считает пособие, после чего судья в очередной раз перенесла заседание. А на вопрос почему не уведомили о размере помощи, ответила, что она ДУМАЛА, что и так все все знают. Вот теперь я себе думаю, если она так ДУМАЛА, так может теперь на нее лично писать жалобу в прокуратуру, как это будет обзываться - превышение полномочий? или несоответствие занимаемой должности?

[leranata]

НАТАШЕНЬКА, помогите!
не могу найти на сайте про казначейство (беспірне списання коштів)...(ткните носом пжл)
поисковиком пользоваться не умею...
у нас судьи хотят аргументы для беспірного списання коштів .....в этих частях иски не удовлетворяются. Чем это грозит? Денег мы не увидим?
Выносится решение об обязательстве выплатить.
Вот и хочу аргументов побольше насобирать...

В обед, когда малая уляжется - обработаю подборку и выложу на сайт...

[vita]

Девочки, подскажите, пожалуйста, - заява про аппеляцию подаётся в канцелярию - в любой день, или только в приёмный?

[leranata]

Почему-то не хочет выкладываться на сайте текст этого замечательного Конспекта в том виде, в котором сделала Лидия (очень классно получилось)... Для удобства просмотра "в цвете" я прикрепила файл в красивом виде (смотрите на сайте прикрепленный файл)

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
Про державну допомогу сім'ям з дітьми в редакції від 25.03.2005 року.

Розділ III
ОДНОРАЗОВА ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ
Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 972-IV від 19.06.2003; в редакції Закону N 2505-IVвід 25.03.2005 )

Стаття 12 змінена ДБ 2006, зупинено дію на 2006 рік, (ст. 77 п. 19), встановлено фіксований розмір 8500 грн, ( ст.61 ч. 1)

Стаття 12 змінена ДБ 2007, зупинено дію на 2007 рік (ст. 71 п. 14), встановлено фіксований розмір 8500 грн. (ст. 56).

Зміна вважається конституційною в частині  встановлення розміру,


С этим боремся с помощью Решения ксу от 27.11.08, ДБ не имеет право вносить изменения, ограничивающие права установленные другим законом. Также Конституция Украины, ст. 22 – уменьшать пособия нельзя…ст. 46 – пособия не меньше прожиточного минимума,
плюс используем преюдициальность, как возможность обратного действия решений КСУ.

Зміну визнано не конституційною в частині зупинення дії. (Рішення КСУ № 6, від 9.07.07)


Стаття 12 змінена ДБ 2008, викладена в новій редакції (Розділ 2 ст. 23 п. 4): 4) статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240 гривень - на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 гривень, другої дитини - 4 840 гривень, третьої та наступної дитини - 5 000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
Зміна конституційна та діюча правомірно, так як збільшений розмір допомоги при народженні дитини.


Розділ IV
ДОПОМОГА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ ТРИРІЧНОГО ВІКУ
Стаття 15. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Стаття 15 змінена ДБ 2006, зупинено дію на 2006 рік (ст. 77 п.19), встановлено новий розмір ( ст.61, ч. 2), викладена в такій редакції:

допомога по догляду за дитиною до досягнення  нею  трирічного
віку   -   у  розмірі,  що  дорівнює  різниці  між  50  відсотками
прожиткового мінімуму,  встановленого для  працездатних  осіб,  та
середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу
за попередні шість місяців,  але не менше 90 гривень,  у  порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15 змінена ДБ 2007, встановлено розмір у відсотковому відношенні (ст.56, ч. 2, абз. 3), зупинено дію на 2007 рік (ст. 71 п. 14).
Зміну визнано не конституційною  (рішення КСУ № 6, від 9.07.07)

Стаття 15 змінена ДБ 2008, викладена в новій редакції (Розділ 2 ст. 23 п. 7): 7) частину першу статті 15 викласти в такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
Стаття вважається Конституційною та діючою!

С этим боремся с помощью Решения ксу от 27.11.08, ДБ не имеет право вносить изменения, ограничивающие права установленные другим законом. Также Конституция Украины, ст. 22 – уменьшать пособия нельзя…ст. 46 – пособия не меньше прожиточного минимума, ЗУ про держсоцстандарты и гарантии ст. 17 (Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.)
плюс используем преюдициальность, как возможность обратного действия решений КСУ.


Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
3. Розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
( Пункт 3 розділу VIII в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
( Щодо дії пункту 3 розділу VIII додатково див. Закони N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 )

Прикінцеві положення п. 3 змінені ДБ 2006, зупинено дію на 2006 рік (ст. 77 п.19)

Прикінцеві положення п. 3 змінені ДБ 2007, зупинено дію на 2007 рік (ст. 71 п. 14).
Зміну визнано не конституційною (Рішення КСУ № 6, від 9.07.08)

Прикінцеві положення п. 3 змінені ДБ 2008, викладені у новій редакції (Розділ 2 ст. 23 п.8 ):
8 ) пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції:
"3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Положення вважаються Конституційними та діючими!

С этим боремся с помощью Решения ксу от 27.11.08, ДБ не имеет право вносить изменения, ограничивающие права установленные другим законом. Также Конституция Украины, ст. 22 – уменьшать пособия нельзя…ст. 46 – пособия не меньше прожиточного минимума, ЗУ про держсоцстандарты и гарантии ст. 17 (Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.)
плюс используем преюдициальность, как возможность обратного действия решений КСУ.

[karaul1]

Привет, девчата. Вот наблюдаю-наблюдаю за вами из-за кустов, пытаюсь немного вникнуть, насколько хватает времени.
 Но назрел вопрос, поэтому выглядываю: в своем ответе мое УТСЗ пишет, что они несколько раз осуществляли перерасчет по этим видам пособия, но центр по нарахуванню возвращал такие дела без рассмотрения. Выходит надо привлекать этот центр вторым ответчиком? Если да, то подскажите где можно взять подобный иск, или хотя-бы подобные моменты.
Буду признательна за помощь.

[leranata]

Я думаю, что привлекать пока не стоит. Если на суде УТСЗН повторится в своей "теории", то пусть при этом подтвердят ОФИЦИАЛЬНЫМИ доказательствами: пусть предоставят документацию, что именно по Вашему личному делу они делали запрос (где он? пусть покажут) в Центр, а также письменный ответ-отказ Центра в перерасчете. Вот тогда можно запросто привлекать Центр. А пока это всего пустые слова УТСЗНа, которые к делу не пришьешь!

[SumAnna]

у нас судьи хотят аргументы для беспірного списання коштів .....в этих частях иски не удовлетворяются. Чем это грозит? Денег мы не увидим?
Выносится решение об обязательстве выплатить.
Вот и хочу аргументов побольше насобирать...

главное, чтобы было решение с максимальным периодом, в идеале за 3 года
да более проблемней взыскать потом - но по крайне мере есть ЧТО взыскивать
а для Евросуда это вообще то, что нужно, проще всего там получить добро именно по несполнению решения национального суда

добавьте по бесспорному Постанову КМ о бесспорном списании (что порядок есть, т.е. такое предусмотрено)
если не ошибаюсь Постанова КМ от 09.07.2008 г.

она обсуждалась раньше

готового материала у меня пока нет
может кто из форумчан подскажет, толпой организуем

[marussya]

Лидия, Leranata, спасибо за конспект - ну та-а-ак доходчиво, класс!!!!!
 
SumAnna, обалдеть как здорово написано! Ни в жиСТь бы такое не составила!