Другое

Здравствуйте прошу вашей помощи, не знаю куда можно это отнести,поэтому решила все же сюда. Заранее извиняюсь,что столько занимаю места, Я сдала иск в суд и мне пришла Ухвала об исправлении недоликов.
Очень прошу вас помочь мне разобраться с этим вопросом. Боюсь,что сама опять,что-нибудь напартачу, и иск вернут совсем.
Это сам иск:

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
"Про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Кам'янобрідської у місті Луганську Ради та зобов'язання виконати перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку"
Я, громадянка України, Губарєва Юлія Олександрівна, маю статус особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. З червня 2008 року я перебуваю на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кам'янобрідської у місті Луганську Ради та отримую допомогу по догляду за дитиною Губарєвим Євгенієм Сергійовичем 24.04.2008 року, народження, до досягнення нею трирічного віку, згідно наказу № 169-к від 24.06.2008 (копія наказу додається) і отримую щомісячну державну допомогу, як застрахована особа, - в розмірі 130,00 (сто тридцять) гривень. Саме рішення про призначення до мене доведено не було, інформація про повний склад моїх прав та обов'язків у правовідносинах щодо отримання цього матеріального забезпечення мені не була надана. Знаходжусь у декретній відпустці, я не працюю, тому основним джерелом мого доходу є державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається мені Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Кам'янобрідської у місті Луганську Ради. Я, матір, що виховує та утримує малолітнього сина який має інвалідність, тому не донарахована та недоплачена сума допомоги для мене є суттєвою (копію інвалідності додаю).
З огляду на те, що виплачені суми матеріального забезпечення не відповідають сумам, які мені були гарантовані розмірами матеріального забезпечення в разі настання таких страхових випадків як "догляд за малолітньою дитиною", встановленими положеннями Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІП "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (ВВР, 2001 р., № 14, ст. 71) (далі - Закон 2240) (Назва закону до зміни Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78) (Далі - Закон 107)). Враховуючи ту обставину, що даний вид допомоги надається застрахованим особам (матері дитини) (ч.І ст.4, ч.І ст.42) у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч.2 ст.4, п.З ч.І ст.29, п.4 ч.І ст.34), і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки (ч.2 ст.42), слід дійти до висновку, що необхідно виходити з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для застрахованої працездатної особи, якій компенсується втрата заробітної плати на період відпустки по догляду за дитиною.
На підставі вищевикладеного слід дійти висновку, що застрахована працездатна особа, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відноситься до категорії "працездатних осіб". Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" був встановлений наступний прожитковий мінімум для працездатної особи: з 1 квітня - 647,00 гривень;з 1 липня - 649 гривень; з 1 жовтня - 669,00 гривень. Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а саме 669,00 грн. Зважаючи на те, що з 24 квітня 2008 року і по теперішній час УПСЗ продовжує нараховувати мені невірно призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 26. червня 2008 року по 5 травня 2009 року включно я недоотримала допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку 5964грн. (детальний розрахунок в Додатку №1).
Тому 27 листопада 2008 року я звернулась до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Кам'янобрідської міської ради (далі - УПСЗ). 24.12. 2008 року Відповідачем мені у здійсненні перерахунку було відмовлено.
З даними рішеннями УПСЗ не згодна в повному обсязі, та вважаю, що відмова Відповідача є незаконною з наступних підстав:
В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, права та обов'язки людини невідчужувані та нерушимі (ст.21), їх зміст та об'єм при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі закони не може бути звужений (ст.22). Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-УІ обмежені мої права на отримання встановлених законом сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які є складовою мого конституційного права на соціальний захист та достатній рівень життя (ст. 46, 48). Згідно до ст. 64 Конституції, Конституційні права й свободи людини й громадянина не можуть бути обмежені. Оскільки я застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, справно сплачувала відрахування на даний вид страхування, вимагаю (і це підтверджує позиція Конституційного суду України) застосування до мого страхового випадку з приводу народження застосування норм відповідного закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Отже призначення та виплата допомоги по догляду за дитиною повинні здійснюватись згідно Закону України, - а не Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми", оскільки норми останнього мають більш загальне відношення до факту народження з огляду на сферу регулювання. Це підтверджує і Лист Мінюсту від 29.07.2008 № 337-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у разі колізії". Окрім того, невикористання Управлінням УСЗН в роботі закону, який визначає спеціальні правовідносини саме для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не має законного підґрунтя. 9 липня 2007 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яким було визнано неконституційними норми статей 26, 36. абзацу третього частини другої етапі 56. частини першої статті 66, пунктів 7, 9,12, 13, 14, 23, 29. 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46. статті 71. статей 98, 103 , 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Норми, визнанні неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого рішення.
Варто зазначити, що вищевказаними нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян та змінено або встановлено нові підстави й умови їх надання. Внаслідок зупинення на певний мас дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" обмежують конституційні права громадян на соціальний захист, заробітну плату, встановлені законами України пільги, компенсації і гарантії, розміри та порядок їх надання.) Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму, що передбачено для дітей віком до 3 років. Проте п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" право на отримання такої соціальної допомоги скасовано.
Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34 підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17). Окремі положення ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема п.25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, статті 41 та 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на момент призначення мені допомоги по догляду за дитиною були і є діючими та такими, що підлягають застосуванню при призначені зазначеної допомоги. Обов'язковість рішень Конституційного суду рівною мірою для всіх суб'єктів правовідносин на території України також встановлюється ст. 69 Закону України "Про Конституційний суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 р. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення скасування чи звуження змісту та обсягу прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (ч. З ст. 22 КУ).
Отже, втрата чинності правових актів, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина, прийняті законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" N 489-У від 19.12.2006р. (надалі - Закон Про державний бюджет на 2007 рік) та законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 107-VI від 28.12.2007року ( надалі - Закон про державний бюджет на 2008 рік) Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 17 Закону). Встановлений частиною 2 статті 95 Конституції України, частиною 2 статті 38 Бюджетного кодексу України перелік відносин, які регулюються Законом України про Державний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.27 листопада 2008 року Конституційним судом України прийняте рішення № 26 рп/2008, у якому було розтлумачене наступне: "Відповідно до статей 1,3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Бюджетного Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства.
Щодо правомірності застосування у 2008 році до застрахованих осіб Закону 2240-ІП, а не Закону № 2811 -XII зазначаю наступне. Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", чим поновив дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
До 01.01.2008 року на осіб, застрахованих в системі державного соціального страхування, які мали право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статей 3. 4 Закону 2240-ІП, розповсюджувалася без виключень дія зазначеного Закону щодо встановлення підстав, розміру та порядку виплати допомоги.
Законом про Державний бюджет 2008 в назві та тексті Закону 2240-ІП було виключено право на отримання застрахованими особами зазначеної допомоги, та виключені статті 42 та 43, які передбачали порядок та розміри виплати зазначеної соціальної гарантії. В свою чергу, Законом про Державний бюджет 2008 були внесені зміни до ст. 15 Закону 2811-XII. з якої було виключено слово "незастрахованим". Але Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 N 10-рп/2008 всі зміни, внесені Законом про Державний бюджет 2008 до Закону 2240-ІП були визнані неконституційними та їх дія на 2008 рік була повністю поновлена. Приймаючи до уваги, що на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей Закону про Державний бюджет 2008 в частині внесення змін до Закону 2811-ХІІ, фактично у 2008 році виникла колізія норм права, відповідно до якої питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюються статтями 41, 43 Закону 2240-Ш та ст. 15 Закону 2811-ХІІ. При вирішенні даної колізії слід взяти до уваги Лист Міністерства юстиції від 29.07.2008 № 337-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у разі колізії'" у якому визначено, яким треба керуватися нормативним актом у випадку колізії. Отже, за цим листом дана колізія вирішується на користь Закону 2240-ІП. Оскільки саме цей закон для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним. Крім того, ретельно вивчивши норми вищевказаних законів можна зробити висновок, що Закон 2811-XII прийнятий відповідно до КУ і встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги. Статтею 1 Закону 2811 -XII встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Тобто законодавець одразу, при прийняти даного Закону, визначив, що норми цього закону не є вичерпними законодавчими нормами щодо забезпечення соціально захисту населення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта КУ, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт. який має вище юридичну силу. Крім того, згідно з абзацом 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Вищий Адміністративний Суд України листом № 1406/100/13-08 від 14.08.2008 р. звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не повинно прийматися (судами) до уваги.
Згідно статті 17 ч.І Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІУ від 23.02.2006 року суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та практику Європейського Суду як джерело права.
Таким чином, вважаю можливим у провадженні для доведення до суду своєї позиції використовувати міжнародну практику й практику Європейського суду з прав людини. Фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав відповідно до частини 3 статті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.
Враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене;на підставі викладеного та керуючись :
ст. 1. 2, 3, 8, 21, 22, 46,"48. 64. 92, 95 та 152 Конституції України, ст. З, 6, 8, 9, 17, 18, 21, 99, 104, 105, 162 Кодексу Адміністративного Судочинства України, ст. 2, 4, 11, 16, 22, 1175 Цивільного Кодексу України, ст. 38 Бюджетного Кодексу України, ст. ст. 2. 13, 15. 69. 70 Закону України "Про Конституційний Суд України"
ст.42,43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-Ш, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії'" N 2017- III від 5.10.2000 року, Законом України "Про Конституційний суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року,
рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року,
№ 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та
№ 26 рп/2008 від 27 листопада 2008 року,
Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 16 січня 2007 р.,
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року, Постановою Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року,
Листом Вищого Адміністративного Суду України № 1406/100/13-08 від 18.08.2008 року, Листом Міністерства юстиції України № 337-0-2-08-19 від 29.07.2008 року, ст. 12, 16 .
ПРОШУ:
1. Визнати неправомірними дії Управління праці, соціального захисту населення Кам'янобрідської у місті Луганську Ради щодо відмови в перерахунку та виплаті мені допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму для працездатної особи.
2. Зобов'язати Управління праці, соціального захисту населення Кам'янобрідської у місті Луганську Ради здійснити перерахунок призначеної мені допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з часу призначення.
3. Стягнути з Управління праці, соціального захисту недоплачену мені допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26.06.2008року по 07.05.2009 року , що складає 5964грн
4. Зобов'язати Управління праці, соціального захисту в подальшому нараховувати мені допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (№ 2240 - III).
5. Стягнути з Відповідача всі витрати по справі.
6. Зобов'язати Відповідача виконати постанову суду за цим позовом негайно. Додатки:
1 .Квитанція про сплату державного мита за розгляд адміністративної справи 3,40 грн.;
2. Копія заяви до Управління праці, соціального захисту 27.11.08 року
3. Копія відповіді Управління праці, соціального захисту 24.12.08від року за вихідним № 05-5493
4. Копія свідоцтва про народження дитини;
5. Копія паспорту;
6. Копія ідентифікаційного номеру; 7.Копія виписки з медичної картки.
8.Копія документу про призначення інвалідності. 9. Додаток №1
_2009 року

Это пришла ухвала

:12.05.2009 р. Суддя Кам'янобрідського районного суду м. Луганська Родіонов С.О.,
розглянувши адміністративний позов Губарєвої Юлії Олександрівни до Управління праці та соціального захисту населення Кам'янобрідської районної у м. Луганську ради про визнання дій УПСЗП Камянобрідської районної у м. Луганськ} ради протиправними та зобов'язання виконані перерахунок та виплат) недоотриманих сум по догляд) за дитиною до досягнення нею трирічною віку –
В С ТАНОВИВ:
До Кам'янобрідського районного суду м. Луганська надійшов адміністративний позов Губарєвої Юлії Олександрівни до Управління праці та соціального захисту Кам'янобрідського населення районної м. Луганську ради про визнання дій УІІСЗН Кам'янобрідського районної м. Луганськ ради протиправними та зобов'язання виконати перерахунок та виплату недоотриманих сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зазначений адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий ; порушенням вимог ст. 106 КАС України.
Позивачем не конкретно вказані вимоги та обставини, які їх обґрунтовують. Так. в п.1 резолютивної частини позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму для працездатної особи, але не вказує коли, за який період було відмовлено в перерахунку.
В п.2 резолютивної частини позивач просип, зобов'язати відповідача здійсни перерахунок призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з часу призначення, але не вказує конкретно період за який слід зробити перерахунку і виплату допомоги.
В п.3 резолютивної частини позивач прості, стягнути з відповідача їх допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку за період з 26.06.2008 року по 07.05 20009р.що складає 5964 грн тобто заявляє по суті взаємовиключні вимоги оскільки якщо буде прийняте рішення стягнути,то навіщо повинно зобов'язувати відповідача перераховувати та виплачувати допомогу за той де період.
В п.4 резолютивної частини позивач просить зобов'язати відповідача в подальшому нарахувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку в розмірі прожиткового мінімум)- для працездатних осіб, але не вказує період коли в подальшому слід нарахувати, не повністю вказує найменування організації які слід зобов'язати це зробити. В мотивульній частині ці вимоги взагалі ніяк не обґрунтовані. В позові по суті оскаржуються дії відповідача щодо відмови зробити перерахунок та виплату за період з червня по 27.1 1.2008 рік, а заявлені вимоги на майбутній період.
Крім тогою, судовий збір сплачено не в повному обсязі, позивачем надано до позову квитанцію про сплату судового збору в сумі 3.50 гривень, а відповідно до Декрету КМУ ..Про держмито" за подачу такого позову слід сплатній 1% від суми позову, але не менш 51 гривня.
За таких обставин, згідно з вимогами сі. 106 КАС України адміністративний позов слід залишиш без руху, надавши строк для усунення недоліків. Керуючись ст.ст. 106 КАС України, суддя. –

У X В А Л И В : - що адміністративний позов Губарєвої Юлії Олександрівни до Управління праці та соціального захисту населення Кам'янобрідської районної у м. Луганську ради Луганську ради про визнання дій УПСЗН Кам'янобрідсько районної у м. Луганську ради протиправними та зобов'язання викопати перерахунок та виплат) недоотриманих сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічної о віку залишити без рух) надавши строк для усунення недоліків до 12.06.2009 року. Якщо протягом названого строку недоліки не буде усунено, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а також апеляційної скарги и в строк 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
С.О.РОДІОНОВ

	Автор	Тема: Другое (Прочитано 9655 раз)
0 Пользователей и 2 Гостей смотрят эту тему.