Выкладываем сырые Иски на проверку (допол

[Іруня]

Ещё разочек проверте пожалуйста,немного добавила,изменила..... Заранее спасибо.

[ВАЛЕРИЯ]

здравствуйте, Ира!
Подскажите, как у Вас продвигаются дела по Вашему иску? Я тоже собралась подавать иск в Соломенском районе. Сейчас пробую составить иск ("передираю" по кусочкам от каждого ).
Реквизиты для оплаты держмита Вы в суде брали? и еще вопрос...Заявления вЫСАМИ ОТНОСИЛИ ИЛИ ПОЧТОЙ ВЫСЫЛАЛИ "С УВЕДОМЛЕНИЕМ"?. Т.К. ГОВОРЯТ, В СУДЕ ОЧЕРЕДИ НЕСУСВЕТНЫЕ ЧТО БЫ СДАТЬ ЗАЯВЛЕНИЕ. ЗАРАНЕЕ СПАСИБО ЗА ОТВЕТ

[Іруня]

Здраствуйте, Валерия!
Продвигаются дела потихоньку. Дали уже ухвалу (вроде бы нормально без "недоліків") Жду суда.
Да,реквизиты брала в суде,но они незнают сколько нужно платить,говорят что суму устанавливает адвокат,ну так как у меня его нету,я заплатила 3,40  спросила приймут ли с такой сумой,ответили-да.
Заявления сама относила,и причём всё с ребёнком делаю . Когда сдавала иск очереди не было,когда забирала ухвалу,была  очередь,но не скажу что сильно большая.

[sheilak]

Вначале была незастр. когда ребенку исполнилось 1,3 вышла на неполный раб день и получила статус застрах. Потом родился второй ребенок.
Оцените мое произведение искусств и подскажите что исправить
Спасибо

Киевский районный суд
65062, г. Одесса, ул. Варненская, 3б

Истец: Г Н М 19 г.р.
Проживающая: 65010 , г. Одесса ул. ***

Ответчик: Департамент труда и социальной политики
Управление социальной защиты населения
в Киевском районе  г. Одессы
65080, г. Одесса, ул. Ак.Филатова, 2-а


            
Цена иска:                ***гривен



                                        АДМІНІСТРАТИВНИЙ Позов
про визнання неправомірними дій щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної соціально-демографічної групи населення, зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену разову допомогу, пов'язану з народженням дитини зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку до розміру
Згідно з положеннями Конституції України (далі – Конституція):
- Україна є демократична, соціальна, правова держава (Ст.1 Конституції), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вона відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним її обов'язком (ч.2 Ст.3 Конституції);
- Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (Ст.21 Конституції), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2 Ст.22 Конституції), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.2 Ст.22 Конституції), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 Ст.64 Конституції);
- Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей (Ст.68 Конституції), норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 Ст.8 Конституції), права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1 Ст.55 Конституції), кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 Ст.55 Конституції).
            Я, громадянка України, ***, у зв’язку з тим, що в моєй сім’ї виховуються та проживають дві малолітні дітини, маю право на державну допомогу, право, яке є - складовою частиною мого конституційного права на соціальний захист.
Згідно з положеннями Ст. 1 Закону України № 2811-XII від 21.11.92 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України (Далі - ВВР) 1993, N5 від 02.02.1993) (Далі – Закон про держдопомогу): «Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України… Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.».
Згідно з положеннями п.п. 2,3 Ст. 3 Закону про держдопомогу: «Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: 2) допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;».
            08 листопада 2006 року у мене народилася дитина – дочь ***  (ОСОБА_1) и 25 сiчня 2009 року – син *** (ОСОБА_2) (ця подія в моєму житті визнається нормами законодавства, як підстава виникненняу мене права на отримання державної допомоги сім'ям з дітьми у вигляді допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В цілях реалізації цього права, я, звернулася до Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси (Далі – УСЗН) за призначенням та виплатою належних мені на конституційному праві на соціальний захист сум державної допомоги, яка мені була призначена в тому ж місяці, але, саме рішення про призначення до мене доведено не було, інформація про повний склад моїх прав та обов'зків у правовідносинах щодо отримання державної допомоги сім'ям з дітьми не була надана.
За все время взаимоотношений с УТСЗН (по поводу реализации отмеченного выше моего права) мне было выплачено:
1) За весь час взаємовідносин з УСЗН (з приводу реалізації зазначеного вище мого права) мені було виплачено: (ОСОБА_1) – за период с 08.11.2006 г. по 30.11.2007 г. - в сумме 8 500 гривен (приложение );
2) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, по періодам:
2007 рок
Січень – 50,77 грн.; Лютий – 98,37 грн.; Березень – 99,72 грн.; Квітень – 99,72 грн.; Травень – 99,72 грн.; Червень – 99,72 грн.;  Серпень – 103,41 грн.; Вересень – 104,85 грн.; Жовтень – 104,85 грн.; Листопад – 107,73 грн.; Грудень – 110,88 грн.
Усього за 2007 рік -  1180,90 грн.
2008 рок
Січень – 130,00 грн.;
Усього за 2008 рік – 130 грн.А вот далi стала застрахована
            З огляду на те, що виплачені суми державної допомоги не відповідають сумам, які мені були гарантовані розмірами, встановленими положеннями Закону про держдопомогу, я звернулася 25.08.2009 року до УСЗН з заявою про порушення мого конституційного права на соціальний захист, та з вимогою про відновлення цього права засобом проведення перерахунку сум призначеного мені забезпечення та виплатою різниці, яка склалося між сплаченими сумами та гарантованим мені державою розміром забезпечення.
У відповіді УСЗН від 25.09.2009 року мені було відмовлено в проведені перерахунку та зазначених виплат. Я вважаю, що відмова Відповідача є незаконною з наступних підстав:
           1.Законом України № 393/96-ВР від 02.10.1996 «Про звернення громадян» (ВВР, 1996 р., N 47, ст. 256, ) (далі – Закон про звернення громадян) врегульовано питання реалізації громадянами України, наданого їм Конституцією України, права оскаржувати дії державних органів, та забезпечено їх можливості для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення (Преамбула Закону про звернення громадян).
            Згідно з положеннями ч.1 Ст.15 Закону про звернення громадян: «Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, … до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, …».
            Згідно з положеннями Ст.19 Закону про звернення громадян: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, … їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; … невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; … вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, …; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; …».
Підставою для мого звернення (реалізації моїх прав на захист порушених прав та права на відшкодування ) до УСЗН від 25.08.2009 року були порушення моїх суб'єктивних публічних прав – права на соціальний захист та права власності (в розумінні державної допомоги за Законом про держдопомогу, як - законно очікуємого майнового блага, яке є об'єктом захисту положеннями Ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Офіційний Вісник України (Далі-ОВУ) 2006, 32 від 23.08.2006, ст. 2371) (Далі – Конвенція) ратифікованих Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (ОВУ 1997 р., 29)(див. рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia ), [GC], N 44912/98, п. 52, ECHR 2004-IX, та рішення "Грецькі нафтопереробні заводи "Стрен" і Стратіс Андреадіс проти Греції" (Stran Greek Refineries and Stratis Anreadis v. Greece), від 9 грудня 1994 року, Серія А, N 301-B, ст. 84, п. 59)); та суб'єктивного права соціального забезпечення на отримання зазначених допомог у розмірах, встановлених приписами Закону про держдопомогу, в правовідносинах, в яких моє право на забезпечення гарантовано державою і яка виступає в цих відносинах у особі УСЗН (Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси).
        2. Висновок про порушення моїх прав у правовідносинах з приводу реалізації моїх вищезазначених прав, я зробила з огляду на такі обставини.
Згідно з положеннями Ст.46 Конституції: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, …в … випадках, передбачених законом. …».
На виконання обов'язку держави по забезпеченню прав людини, в цілях створення механізму реалізації конституційного права громадян на соціальний захист, та забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення, Верховною Радою України 21.11.1992 було прийнято Закон про держдопомогу.
2.1. Положеннями п.53 Закону України № 2505-IV від 25.03.2005 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» (ВВР 2005, N 18-19 від 13.05.2005, ст. 267) було внесено зміни до Закону про держдопомогу, зокрема було встановлено:
«1) статтю 12 викласти у такій редакції: "Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
4) пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції: "3. Розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму".».
Положення ч.1 Ст.15 Закону про держдопомогу, в редакції закону яка діяла на той час, передбачали: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.».
Отже, після внесення вищезазначених змін, та з урахуванням діючих норм законодавства, моє конституційне право на соціальний захист (складовою частиною якого було право на забезпечення в разі настання такої соціально-значимої події, як – народження дитини, засобом надання мені державної допомоги) мало такий матеріальний зміст:
1.   Одноразова Допомога при народженні дитини – грошові кошти у сумі, яка кратна 22,6 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
2.   Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – грошові кошти, які надаються щомісяця у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Але, після тимчасового - на 2006 рік, зупинення дії Ст.12, ч.1 Ст. 15 Закону про держдопомогу положеннями пп. 19 Ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (ВВР 2006, N9 від 03.03.2006, ст. 96, ВВР 2006, N10-11 від 17.03.2006, ст. 96)(Далі – Закон 3235), та впровадження нового механізму розрахунку розміру допомог, відбулося звуження обсягу та зменьшення матеріального змісту цього мого суб'єктивного публічного права, з приводу реалізації якого я вступила у правові відносини з УСЗН, після народження 08 листопада 2006 року моєї доньки - Гаврилiной Юлii Ігорiвни.
            Обмеження (положеннями Закону 3235) мого суб'єктивного права соціального забезпечення було встановлено тільки на 2006 рік, тобто, з 01.01.2007 року відновлювали свою дію норми Закону про держдопомогу, яки гарантували розмір цієї допомоги не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, і я, як учасник правовідносин соціального забезпечення, мала на той час законні сподівання на отримання її з 01.01.2007 р. у цьому розмірі.
    

[sheilak]

  Продолжение   

      Але, дію ч.1 Ст. 15 Закону про держдопомогу було зупинено на 2007 рік Законом від 19.12.2006 №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (ВВР 2007, N7-8 від 16.02.2007) (далі - Закон 489), положення якого, щодо зупинення дії Ст. 15 Закону про держдопомогу на 2007 рік, було визнано неконституційними, та втратили чинність з 9 липня 2007 року - дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 у «Справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)».
В ч.ч. 4, 6 пп. 3.1 п.3 Мотивувальної частнини цього рішення зазначено, що: «Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод… відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.».
Тобто, з 09.07.2007 року
- було відновлено конституційне право громадян (які мали право на отримання державної допомоги сім'ям з дітьми) на соціальний захист, яке гарантувалося цим видом соціальної забезпечення – наданням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі (з 01.01.2007 року) прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, та яке було порушене положеннями Закону 489;
- виникло право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданної призначенням та виплатою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірах, зменшених положеннями Закону 489 та нормативних актів, прийнятих на його виконання.
            Згідно з положеннями ч.4 Ст. 152 Конституції: «Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.».
Згідно з положеннями ч.1 Ст. 56 Конституції: «Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.».
Допомога при народженнi дитини (Гаврилiной Юлii) було визначено та виплачено  менi у розмiрi 8500,00 грн. з перiода 08.11.06  по  31.10.07 року. Згiдно Закону про держдопомогу розмiр цієї допомоги повинен бути равен
22.6*425,00=9605,00 грн.(9266,00-8500,00=1105,00 грн.).
З огляду на те, що за період з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р., мені було надано допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі – *** грн., а її розмір, розрахований згідно з положеннями ч.1 Ст.15 Закону про держдопомогу (призупиненої Законом 489), та який був матеріальним змістом мого суб'єктивного публічного права на соціальний захист, повинен був дорівнювати - 2810,48 грн. (434*3+463*3+463/31*8 = 1302+1389+119,48 = 2810,48 грн. (Ст. 62 Закону 489: «Затвердити на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу …. для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень;…)), я роблю висновок про те, що положеннями Закону 489 було обмежено та ущемлено моє суб'єктивне публічне право – конституційне право на соціальний захист, а у правовідносинах з приводу надання мені цієї допомоги (процедурних та матеріальних правовідносинах соціального забезпечення), які здійснювалися з урахуванням норм Закону 489 та нормативних актів прийнятих на його виконання, мені було нанесено матеріальний збиток (порушено мій законний інтерес – отримання у володіння законно очікуємого матеріальниого блага) у розмірі – 2236.35 грн. (2810,48 – *** = ***). (приложение), я роблю висновок про те, що положеннями Закону 489 було обмежено та ущемлено моє суб'єктивне публічне право – конституційне право на соціальний захист, а у правовідносинах з приводу надання мені цієї допомоги (процедурних та матеріальних правовідносинах соціального забезпечення), які здійснювалися з урахуванням норм Закону 489 та нормативних актів прийнятих на його виконання, мені було нанесено матеріальний збиток (порушено мій законний інтерес – отримання у володіння законно очікуємого матеріальниого блага) у розмірі – *** грн.  (приложение ).
Матеріальна відповідальність держави, її органів та органів місцевого самоврядування, виконуючих делеговані державою повноваження, за завдану громадянину матеріальну шкоду – це публічно-правова відповідальність, але з огляду на те, що – у законодавстві України не має спеціального закону яким би було встановлено та визначено правовий механізм публічно-правової матеріальної відповідальності за нанесення шкоди у правовідносинах соціального забезпечення, то для відновлення суб'єктивних прав, порушених у цих відносинах, застосовується механізм цивільно-правової відповідальності.
            Через такi поганi дiї УСЗН була винушена шукати  роботу напiвставки. З лютого мiсяца 2008 року маю статус особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та маю право на матеріальне забезпечення за таким видом цієї системи страхування, як страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, яке є складовою частиною мого конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їм.
            Крім того, встановлений частиною 2 статті 95 Конституції України, частиною 2 статті 38 Бюджетного кодексу України перелік відносин, які регулюються Законом України про Державний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, у тому числі Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин...
            Звертаю увагу Суду на те, що вже після визнання неконституційними скасування статей 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України № 309-VІ від 03.06.2008 року були внесені зміни до зазначеного вище Закону, але такі зміни не торкалися прав застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, і після внесення змін 03.06.2008 року застраховані особи як і раніше отримали право на допомогу саме на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
            Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вище юридичну силу.
            Приймаючи до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 не відповідає статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", суд зобов'язаний застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
            Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2008 рік встановлений
ст.58 Закону України від 28.12.2007р. №107-VI «Про Державний бюджет України на
2008 рік»
З 01 січня – 633грн.; з 01 квітня – 647 грн.; з 01 липня – 649 грн.; з 01 жовтня -669грн.
            Керуючись вищенаведеним, 25 серпня 2009р. я направила до Відповідача заяву з проханням здійснити перерахунок розміру призначеної мені допомоги та погашення заборгованості по виплатам. На мою заяву Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси надали менi листа, в якому відмовили у здійсненні перерахунку та в доплаті допомоги по догляду за дитьми до досягнення ними трирічного віку.
            Вважаю, що своїми діями Відповідач порушив мої права на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства і належний соціальний захист. Таким чином, я вимушена виконати вказані перерахунки розміру державної допомоги самотужки та захищати свої права у суді, керуючись положеннями Конституції України щодо права звернення до суду для захисту прав безпосередньо на підставі Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, Кодексом адміністративного судочинства України, Цивільним Кодексом України.
Відповідач невірно призначив мені допомогу при народженні та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та по теперішній час продовжує виплачувати мені допомогу в розмірі, що не відповідає Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в зв’язку з чим я недоотримала допомогу при народженні дитини в розмірі 1963 грн. 80 коп. (додаток №1 з розрахунком недоотриманої суми допомоги при народженні дитини) та за період з липня 2007 року по грудень 2008 року я недоотримала 10718,29 грн допомоги по догляду за 2 – ма дiтьми до досягнення ними трирічного віку (додаток №2 та №3 з розрахунком недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Для кожної дитини).
Враховуючи ту обставину, що даний вид допомоги надається застрахованим особам (мені, як матері дитини) у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки, розрахунок недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку я робила, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для застрахованої працездатної особи, якій компенсується втрата заробітної плати на період відпустки по догляду за дитиною.
            Зважаючи на те що норми Конституції України є нормами прямої дії, керуючись ст. 1,3,8,21,22,46,48,64 Конституції України, ст 41 – 43 ЗУ«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , рішенням КСУ от 09.07.07 г. и 22.05.2008 г., ст.ст. 17, 104 Кодексу адміністративного судочинства України
 ПРОШУ:
 
1. Прийняти дану адміністративну позовну заяву до розгляду;
            2. Визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови здійснення перерахунку та виплати доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
            3. Стягнути на мою користь з Відповідача недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги при народженні дитини в розмірі*******(********* грн. ****коп.)
            4. Стягнути на мою користь з Відповідача, *********************, право на відшкодування шкоди завданої мені прийняттям положеннь Закону від 19.12.2006 №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» що визнані неконституційними, та діями Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси на виконання цих положень у період з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р., у розмірі 2197, 04 гривень, та наявність цього права на момент мого звернення 25.08.2009 р. до Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси с заявою про перерахунок;
            5.  Стягнути на мою користь з Відповідача, ***********************, право на відшкодування шкоди завданої мені незаконними діями Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси наданням у період з 09.07.2007 р. по 01.02.2008 р. державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, всупереч положенням ч.1 Ст.15 Закону України № 2811-XII від 21.11.92 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в розмірах, менших ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, у сумі - 2072, 74 гривень.
6. Стягнути на мою користь з Відповідача недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з  01 сiчня 2008 р. по 08 листопада 2009 року в загальному розмірі ***** грн (******* гривень *** коп). А саме ***** ( ******* грн.** коп.)+ **** (*******грн. *** коп) Для першої та другої дитини відповідно.
            7. Зобов’язати Відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною додосягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленного для дітей до 6 років до 25.01.2012 для другої дитини ( ********).
            8. Відшкодувати мені усі витрати по справі згідно ст. 94 КАСУ
            9. Стягнути з Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси, як борг за порушеним зобов'язанням по відшкодуванню шкоди, на мою, ********************, користь – грошову суму у розмірі – 9749,78 гривень;
            10. Відстрочити сплату суми судового збору до ухвалення судового рішення у справі

           ДОДАТКИ
           1. Копія квитанції про оплату судового збору;
           2. Копія позовної заяви для направлення Відповідачу;
           3. Копія паспорту - 2 примірники;
           4. Копія свідоцтва про народження доньки ******. - 2 примірники;
           5. Копія свідоцтва про народження сина ******* – 2 примірники
           6. Копія довідки про отриману допомогу по догляду за 2 – ма дітьми до досягнення                      .              ними трирічного віку з Департамента працi та соцiальної полiтики Управління        .              соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси;
            7. Розрахунок недоотриманої суми допомоги при народженні дитини – 2           примірники (додаток № 1);
            8. Копія листа Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси № 4275 від 25 вересня 2009 року;
            9.Копія довідки з ЖКГ (про те що діти проживають з матір”ю)

[Ekaterina_]

Вначале была незастр. когда ребенку исполнилось 1,3 вышла на неполный раб день и получила статус застрах. Потом родился второй ребенок.
Оцените мое произведение искусств и подскажите что исправить
Спасибо

Киевский районный суд
65062, г. Одесса, ул. Варненская, 3б

Истец: Г Н М 19 г.р.
Проживающая: 65010 , г. Одесса ул. ***



Ответчик: Департамент труда и социальной политики
Управление социальной защиты населения
в Киевском районе  г. Одессы
65080, г. Одесса, ул. Ак.Филатова, 2-а


            
Цена иска:                ***гривен



                                        АДМІНІСТРАТИВНИЙ Позов
про визнання неправомірними дій щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної соціально-демографічної групи населення, зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену разову допомогу, пов'язану з народженням дитини зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку до розміру
Згідно з положеннями Конституції України (далі – Конституція):
- Україна є демократична, соціальна, правова держава (Ст.1 Конституції), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вона відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним її обов'язком (ч.2 Ст.3 Конституції);
- Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (Ст.21 Конституції), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2 Ст.22 Конституції), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.2 Ст.22 Конституції), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 Ст.64 Конституції);
- Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей (Ст.68 Конституції), норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 Ст.8 Конституції), права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1 Ст.55 Конституції), кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 Ст.55 Конституції).
            Я, громадянка України, ***, у зв’язку з тим, що в моєй сім’ї виховуються та проживають дві малолітні дітини, маю право на державну допомогу, право, яке є - складовою частиною мого конституційного права на соціальний захист.
Згідно з положеннями Ст. 1 Закону України № 2811-XII від 21.11.92 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України (Далі - ВВР) 1993, N5 від 02.02.1993) (Далі – Закон про держдопомогу): «Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України… Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.».
Згідно з положеннями п.п. 2,3 Ст. 3 Закону про держдопомогу: «Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: 2) допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;».
            08 листопада 2006 року у мене народилася дитина – дочь ***  (ОСОБА_1) и 25 сiчня 2009 року – син *** (ОСОБА_2) (ця подія в моєму житті визнається нормами законодавства, як підстава виникненняу мене права на отримання державної допомоги сім'ям з дітьми у вигляді допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В цілях реалізації цього права, я, звернулася до Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси (Далі – УСЗН) за призначенням та виплатою належних мені на конституційному праві на соціальний захист сум державної допомоги, яка мені була призначена в тому ж місяці, але, саме рішення про призначення до мене доведено не було, інформація про повний склад моїх прав та обов'зків у правовідносинах щодо отримання державної допомоги сім'ям з дітьми не була надана.
За все время взаимоотношений с УТСЗН (по поводу реализации отмеченного выше моего права) мне было выплачено:
1) За весь час взаємовідносин з УСЗН (з приводу реалізації зазначеного вище мого права) мені було виплачено: (ОСОБА_1) – за период с 08.11.2006 г. по 30.11.2007 г. - в сумме 8 500 гривен (приложение );
2) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, по періодам:
2007 рок
Січень – 50,77 грн.; Лютий – 98,37 грн.; Березень – 99,72 грн.; Квітень – 99,72 грн.; Травень – 99,72 грн.; Червень – 99,72 грн.;  Серпень – 103,41 грн.; Вересень – 104,85 грн.; Жовтень – 104,85 грн.; Листопад – 107,73 грн.; Грудень – 110,88 грн.
Усього за 2007 рік -  1180,90 грн.
2008 рок
Січень – 130,00 грн.;
Усього за 2008 рік – 130 грн.А вот далi стала застрахована
            З огляду на те, що виплачені суми державної допомоги не відповідають сумам, які мені були гарантовані розмірами, встановленими положеннями Закону про держдопомогу, я звернулася 25.08.2009 року до УСЗН з заявою про порушення мого конституційного права на соціальний захист, та з вимогою про відновлення цього права засобом проведення перерахунку сум призначеного мені забезпечення та виплатою різниці, яка склалося між сплаченими сумами та гарантованим мені державою розміром забезпечення.
У відповіді УСЗН від 25.09.2009 року мені було відмовлено в проведені перерахунку та зазначених виплат. Я вважаю, що відмова Відповідача є незаконною з наступних підстав:
           1.Законом України № 393/96-ВР від 02.10.1996 «Про звернення громадян» (ВВР, 1996 р., N 47, ст. 256, ) (далі – Закон про звернення громадян) врегульовано питання реалізації громадянами України, наданого їм Конституцією України, права оскаржувати дії державних органів, та забезпечено їх можливості для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення (Преамбула Закону про звернення громадян).
            Згідно з положеннями ч.1 Ст.15 Закону про звернення громадян: «Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, … до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, …».
            Згідно з положеннями Ст.19 Закону про звернення громадян: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, … їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; … невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; … вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, …; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; …».
Підставою для мого звернення (реалізації моїх прав на захист порушених прав та права на відшкодування ) до УСЗН від 25.08.2009 року були порушення моїх суб'єктивних публічних прав – права на соціальний захист та права власності (в розумінні державної допомоги за Законом про держдопомогу, як - законно очікуємого майнового блага, яке є об'єктом захисту положеннями Ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Офіційний Вісник України (Далі-ОВУ) 2006, 32 від 23.08.2006, ст. 2371) (Далі – Конвенція) ратифікованих Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (ОВУ 1997 р., 29)(див. рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia ), [GC], N 44912/98, п. 52, ECHR 2004-IX, та рішення "Грецькі нафтопереробні заводи "Стрен" і Стратіс Андреадіс проти Греції" (Stran Greek Refineries and Stratis Anreadis v. Greece), від 9 грудня 1994 року, Серія А, N 301-B, ст. 84, п. 59)); та суб'єктивного права соціального забезпечення на отримання зазначених допомог у розмірах, встановлених приписами Закону про держдопомогу, в правовідносинах, в яких моє право на забезпечення гарантовано державою і яка виступає в цих відносинах у особі УСЗН (Департамента працi та соцiальної полiтики Управління соціального захисту населення в Київському районi м. Одеси).
        2. Висновок про порушення моїх прав у правовідносинах з приводу реалізації моїх вищезазначених прав, я зробила з огляду на такі обставини.
Згідно з положеннями Ст.46 Конституції: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, …в … випадках, передбачених законом. …».
На виконання обов'язку держави по забезпеченню прав людини, в цілях створення механізму реалізації конституційного права громадян на соціальний захист, та забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення, Верховною Радою України 21.11.1992 було прийнято Закон про держдопомогу.
2.1. Положеннями п.53 Закону України № 2505-IV від 25.03.2005 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» (ВВР 2005, N 18-19 від 13.05.2005, ст. 267) було внесено зміни до Закону про держдопомогу, зокрема було встановлено:
«1) статтю 12 викласти у такій редакції: "Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
4) пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції: "3. Розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму".».
Положення ч.1 Ст.15 Закону про держдопомогу, в редакції закону яка діяла на той час, передбачали: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.».
Отже, після внесення вищезазначених змін, та з урахуванням діючих норм законодавства, моє конституційне право на соціальний захист (складовою частиною якого було право на забезпечення в разі настання такої соціально-значимої події, як – народження дитини, засобом надання мені державної допомоги) мало такий матеріальний зміст:
1.   Одноразова Допомога при народженні дитини – грошові кошти у сумі, яка кратна 22,6 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
2.   Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – грошові кошти, які надаються щомісяця у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Але, після тимчасового - на 2006 рік, зупинення дії Ст.12, ч.1 Ст. 15 Закону про держдопомогу положеннями пп. 19 Ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (ВВР 2006, N9 від 03.03.2006, ст. 96, ВВР 2006, N10-11 від 17.03.2006, ст. 96)(Далі – Закон 3235), та впровадження нового механізму розрахунку розміру допомог, відбулося звуження обсягу та зменьшення матеріального змісту цього мого суб'єктивного публічного права, з приводу реалізації якого я вступила у правові відносини з УСЗН, після народження 08 листопада 2006 року моєї доньки - Гаврилiной Юлii Ігорiвни.
            Обмеження (положеннями Закону 3235) мого суб'єктивного права соціального забезпечення було встановлено тільки на 2006 рік, тобто, з 01.01.2007 року відновлювали свою дію норми Закону про держдопомогу, яки гарантували розмір цієї допомоги не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, і я, як учасник правовідносин соціального забезпечення, мала на той час законні сподівання на отримання її з 01.01.2007 р. у цьому розмірі.
    

В Вашем иске много лишнего и , извините, я переписала бі его полностью

[skorpioshka25]

Я военнослужащая, считаюсь не застрахованной, ребенок 26.07.07, проверьте пожалуйста мой иск, может что-то надо исправить.

Ильичевский городской суд Одесской области

Истец:   ФИО
   адрес:

Ответчик:   Управление социальной политики
   Ильичевского городского совета
   адрес:

Третье лицо:    Главное Управление Государственног казначейства Украини в Одесской области адрес:

Цена иска:   12343,80 гривен



ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ

О признании действий неправомерными и возобновлении нарушенного этими действиями права, а именно про обязательство субъекта властных полномочий сделать перерасчёт и выплату пособия при рождении ребенка, а также помощи по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста

Согласно с положениями Конституции Украины (далее – Конституция):
- Украина есть демократическое, социальное, правовое государство (ст.1 Конституции), права и свободы человека и их гарантии определяют содержание и направленность деятельности государства, оно отвечает перед человеком за свою деятельность, а утверждение и обеспечение прав и свобод человека является главной его обязанностью (ч. 2 ст. 3 Конституции);
- Права и свободы человека являются неотчуждаемыми и нерушимыми (ст. 21 Конституции), конституционные права и свободы гарантируются и не могут быть отменены (ч. 2 ст. 22 Конституции), при принятии новых законов или внесении изменений к действующим законам не допускается сужение содержания и объема существующих прав и свобод (ч. 2 ст. 22 Конституции), конституционные права и свободы человека и гражданина не могут быть ограничены, кроме случаев, предусмотренных Конституцией Украины (ч. 1 ст. 64 Конституции);
- Каждый обязан неуклонно придерживаться Конституции и законов Украины, не посягать на права и свободы других людей (ст. 68 Конституции), все законы Украины принимаются на основе Конституции и должны ей соответствовать (ч. 2 ст. 8 Конституции), нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия, обращение к суду для защиты конституционных прав и свобод человека и гражданина непосредственно на основании Конституции Украины гарантируется (ч. 3 ст. 8 Конституции), права и свободы человека и гражданина защищаются судом (ч. 1 ст. 55 Конституции), каждому гарантируется право на обжалование в суде решений, действий или бездеятельности органов государственной власти, органов местного самоуправления, должностных и служебных лиц (ч. 2 ст. 55 Конституции).
Я, ФИО мать, ФИО 26 июля 2007 года рождения, про что ______________отделением регистрации актов гражданского состояния __________ городского управления юстиции г. Ильичевска сделана актовая запись № ___ от _______.07г. (приложение 2)
Согласно ст.5 ЗУ «О государственной помощи семьям с детьми», все виды государственной помощи семьям с детьми, кроме помощи в связи с беременностью и родами, назначают и выплачивают органы социальной защиты населения по месту жительства родителей. Поэтому считаю, что ответчиком по по данному иску является Управления социальной политики Ильичевского городского совета г. Ильичевска Одесской области.
В сентябре 2009 г. по телевидению я увидела передачу про то, что в г. Одессе в суд обратились женщины с исками про перерасчет и доплату помощи по уходу за ребёнком до 3-х лет до уровня прожиточного минимума для ребёнка до 6 лет и единоразовой помощи про рождении ребёнка до уровня 22,6 прожиточных минимумов для ребёнка до 6 лет, и суд удовлетворил их требования.
Я, руководствуясь этим сообщением в СМИ, обратилась в Управления социальной политики Ильичевского городского совета г. Ильичевска Одесской области с заявлением о перерасчете и выплате мне ежемесячной помощи по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста в размере прожиточного минимума, установленного для детей до 6 лет, а также в перерасчете пособия при рождении ребенка, равном 22,6 размера прожиточного минимума для детей до 6 лет. Данные выплаты должны быть гарантированы мне государством на основании статьи ст.ст. 10-15 Закона Украины «О государственной помощи семьям с детьми». На основании части второй статьи 56, пунктов 7 и 14 статьи 71 Закона Украины «О Государственном бюджете на 2007 год» и п. 12 ст. 25 Раздела 2 Закона Украины «О Государственном бюджете на 2008 год» действие соответствующих норм законодательства было приостановлено, что лишило меня возможности реализовать мое законное право на получение данных видов помощи. Ст. 95 Конституции Украины установлен исчерпывающий перечень правоотношений, регулируемых законом о бюджете. В него не входят правоотношения, касающиеся внесения изменений в какие-либо законы.
Поскольку в ст. 46 Конституции Украины указано, что пенсии и другие виды социальных выплат и помощи, которые являются основным источником существования должны обеспечивать уровень жизни, не ниже прожиточного минимума, установленного законом.
Принимая решение от 09.07.07 №6-рп/2007 Конституционный суд Украины отметил, что Конституция Украины не даёт закону про Госбюджет высшей юридической силы относительно других законов. Таким образом, КСУ пришел к выводу, что законом про Госбюджет нельзя вносить изменения в другие законы, приостанавливать их действие или отменять их, поскольку по объективным причинам это создаёт противоречия в законодательстве и, как следствие, – отмену или ограничения прав человека и гражданина.
Согласно ст. 12 ЗУ «О государственной помощи семьям с детьми» размер пособия при рождении ребенка должен составлять 22,6 размера прожиточного минимума для детей в возрасте до 6 лет. Однако, мне начислили сумму в 8500 гривен с выплатой 3400 единоразово, остальную часть на протяжении 12 месяцев. На момент рождения ребенка прожиточный минимум для детей в возрасте до 6 лет составлял 463 грн. Соответственно, мне должна была быть начислена сумма, равная 10463,8 грн., а не 8500грн. Сумма недоплаты пособия при рождении ребёнка составила 1963,8 гривен (приложение 8).
Более того, с ноября 2007 года УТСЗН, согласно моего заявления, приняло решение о начислении мне пособия по уходу за ребенком в размере, определяемом как разница между 50% прожиточного минимума для трудоспособного лица и среднемесячным совокупным доходом семьи в расчете на одно лицо за предыдущие шесть месяцев, но не менее 90 грн. для незастрахованных лиц и не менее 23 процентов прожиточного минимума, установленного для трудоспособных лиц, для застрахованных лиц. Хотя ст. 15 указанного закона размер данного пособия определен как сумма не меньше прожиточного минимума, установленного законом. То есть, я получала и продолжаю получать помощь по уходу за ребёнком до 3-х лет на уровне 90-130 грн. (приложение 5), хотя согласно ЗУ «О бюджете на 2007 год» прожиточный минимум утвержден:
с 01.04.07 - 463, 
с 01.10.07 - 470 грн.,
ст. 58 ЗУ «О государственном бюджете Украины на 2008 год» прожиточный минимум утвержден:
с 1 января 2008 г – 526 грн.,
с 1 апреля - 538 грн.,
с 1 июля - 540 грн.,
с 1 октября - 557 грн
Таким образом, недоплата пособия по уходу за ребёнком до 3 лет составила 10380 грн.(приложение 9)
На мой запрос я получила от Управления социальной политики Ильичевского городского совета г. Ильичевска Одесской области письменный ответ (приложение 4), в котором мне было отказано в перерасчёте указанных пособий со ссылкой на то, что после принятия решения КСУ № 6-рп от 09.07.2007, и решения КСУ №10-рп от 22.05.2008 г. в законы «О государственном бюджете Украины на 2007 год», «О государственном бюджете Украины на 2008 год» не были внесены изменения.
С данными решениями УСП не согласна в полном объеме по следующим основаниям:
- в Конституции Украины Украина провозглашена демократичным, социальным, правовым государством (ст. 1); признано, что наивысшей социальной ценностью в Украине является человек, его права и свободы и их гарантии определяют содержание и направленность деятельности государства, а их утверждение и обеспечение является главной обязанностью государства (статья 3); права и свободы человека неотчуждаемы и нерушимы (ст. 21), их содержание и объем при принятии новых законов или внесении изменений в действующие законы не может быть сужен (ст. 22). Законами Украины «О государственном бюджете Украины на 2007 год» и «О государственном бюджете Украины на 2008 год» ограничены мои права на получение установленных законом сумм
- помощи при рождении и пособия по уходу за ребенком, которые являются составляющими моего конституционного права на социальную защиту и достаточный уровень жизни (ст. 46, 48 Конституции Украины). Согласно ст. 64 Конституции, Конституционные права и свободы человека и гражданина не могут быть ограничены, кроме случаев, предусмотренных Конституцией Украины, и указан исчерпывающий перечень таких случаев, а именно – в условиях военного времени либо чрезвычайного положения могут быть установлены ограничения прав и свобод человека с обозначением срока действия этих ограничений, и обозначен ряд прав и свобод, которые не могут быть ограничены ни при каких обстоятельствах.
Однако, при обращении в управление труда и социальной защиты населения, в перерасчете пособия при рождении ребенка и пособия по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста, мне отказывают, мотивируя тем, что выплата будет производиться по мере поступления в местный бюджет средств из Госбюджета Украины, а также внесения изменений в программный комплекс по назначению и перерасчету помощи.
Учитывая то, что нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия, руководствуясь ст.ст. 1, 3, 8, 21, 22, 46, 48, 64 Конституции Украины, ст.ст. 10-15 Закона Украины «О государственной помощи семьям с детьми», реш. КСУ от 09.07.07, реш. КСУ от 22.05.08г., ст.ст. 17, 104 Кодекса административного судопроизводства Украины.

ПРОШУ:

1. Признать неправомерными действия Управления социальной политики Ильичевского городского совета г. Ильичевска Одесской области относительно отказа сделать перерасчет и выплату мне пособия при рождении ребенка в размере 22,6 прожиточных минимумов для ребёнка до 6 лет, а также пособия по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста в размере не менее прожиточного минимума, установленного для детей в возрасте до 6 лет.
2. Обязать ответчика Управления социальной политики Ильичевского городского совета г. Ильичевска Одесской области выплачивать ежемесячно пособие по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста в размере не менее прожиточного минимума, установленного для детей в возрасте до 6 лет.
3. Взыскать с ответчика в мою пользу недоплаченную помощь при рождении ребёнка в сумме 1963,80 грн.
4. Взыскать с ответчика в мою пользу недоплаченную помощь по уходу за ребёнком до 3 лет с в сумме 10380,00 грн.
5. Возместить мне понесенные затраты на оплату судебного сбора.

Приложения:
1. Копия искового заявления;
2. Копия свидетельства о рождении ребенка;
3. Квитанция об оплате государственной пошлины;
4. Копия ответного письма Управления социальной политики Ильичевского городского совета г. Ильичевска Одесской области;
5. Копия ответного письма Главного Управления труда и социальной политики Одесской областной государственной администрации.
6. Копия справки о фактически выплаченных суммах пособия по уходу за ребёнком до 3 лет;
7. Копия справки о фактически выплаченных суммах пособия при рождении ребёнка;
8. Расчет исковых требований относительно помощи при рождении ребёнка;
9. Расчет исковых требований относительно пособия по уходу за ребёнком до 3 лет.

[irisa_2804]

Я военнослужащая, считаюсь не застрахованной, ребенок 26.07.07, проверьте пожалуйста мой иск, может что-то надо исправить.

Ильичевский городской суд Одесской области

в принципе кратко и самое главное вы в иске зафиксировали. Можнодобавить РКСУ от27.11.08 года (справа про збалансованысть бюджету), практику Евросуда.

[barmalejka]

Подскажите, а не многовато ли я написала.

Адмінистративний позов
про визнання противоправними дії та бездіяльність органа місцевго самоврядування під час виконання ним делегованих повноважень та поновлення порушеного цими (та іншими) діями суб'єктивного публічного права (ч.2 Ст. 55 Конституції України, ч.1 Ст. 2 КАСУ)

   Я, громадянка України, Д....., маю статус особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та маю право на матеріальне забезпечення за таким видом цієї системи страхування, як страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, яке є складовою частиною мого конституційного права на соціальний захист.
   Я, являюсь матір'ю малолітньої дитини Д...... 14.01.2009 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-КИ № 217522, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, 27.01.2009року, на доказ чого надаю копію свідоцтва про народження.
   Згідно Постанови КМУ від 16.01.2007р. №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. Враховуючи таке, вважаю, що Відповідачем за даним позовом є Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ.
   З 16.03.2009 р перебуваю у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наказ виданий міською лікарнею №8 «Про надання відпустки по догляду за дитиною до 3-х років Данішевської Ярослави Владиславовни.» №11В від 13.02.2009 року, додається) і отримую державну соціальну допомогу у розмірі 130 гривень на місяць(виписка Райфазен банку по картковому рахунку, який було відкрито спеціально для перерахування соціальної допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку станом на 8.10.2009 р, додається).
   Але виходячи з прав наданих мені Конституцією, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р., Законом України №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998, я маю отрімувати допомогу по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму.
   14.09.2009року я звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м.Дніпрпетровську ради із заявою про порушення мого конституційного права на соціальний захист та з вимогою про відновлення цього права шляхом проведення перерахунку сум призначеного мені матеріального забезпечення та виплатою різниці, яка склалося між сплаченими сумами та гарантованим мені державою розміром матеріального забезпечення і подальшим наданням допомоги по догляду за дитиною до досягненння нею трирічного віку у відповідності з нормами діючого законодавства, але не менше прожиткового мінімуму, гарантованого Конституцією.
 В 30-денний термін +5 днів відповідь від УПСЗН Жовтневої районної у м.Дніпрпетровську ради не надійшла. Відповідь я отримала (30.10.2009р), коли вийшли усі строки відповіді встановленні законом.
   У відповіді УПСЗН  №5435 від 29.09.2009 р. мені було відмовлено у перерахунку та проведенні зазначених виплат, гарантованих мені Конституцією України.
Також було повідомлене,  що відповідно до ст 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(із змінами внесеними згідно із Законом №107-VI від 28.12.2007р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленного для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні  шість місяців, але не менш як 130 гривень.
   Але така відповідь є загальною, та не може бути застосована до мого випадку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», з якої було виключено слово „незастрахованим”. Такі зміни стали підставою поширення дії статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» як на застрахованих осіб, так і на незастрахованих в системі державного соціального страхування.
   Закони про Державний бюджет на певний рік не можуть будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, що стосується також і внесення змін стосовно порядку, підстав та розмірів виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що зазначено в Рішенні Конституційного суду від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), норми якого являються преюдиціальними для судів загальної юрисдикції. Те саме тлумачення ст.95 Конституції України остаточно надав Конституційний суд України і у Рішенні №26-рп/2008 від 27.11.2008 р.
   Ретельно вивчивши норми зазначених законів приходимо до висновку, що питання вирішується наступним чином.
Закон України «Про допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. прийнятий відповідно до Конституції України і встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги.
Ст. 1 даного закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
   Тобто законодавець одразу, при прийнятті даного Закону, визначив, що норми цього закону не є вичерпними законодавчими нормами щодо забезпечення соціально захисту. Що і підтверджує наявність (прийняття в подальшому) інших законів, які також стосуються соціального забезпечення населення, зокрема це:
- Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій (загальній закон);
- Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р., визначає коло осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (спеціальний закон).
   Тобто, сам Закон України «Про допомогу сім’ям з дітьми» має посилання на інші закони України - чим дозволяє їх використання.
   Порушенням моїх прав є ігнорування положення Ст.46 Конституції та Закону України №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998, який було створено для реалізації конституційного права громадян на соціальний захист, та застосування до мого випадку лише Закон України «Про допомогу сім’ям з дітьми».
   Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні (Преамбула Закону про Основи).
   Згідно з положеннями ч.3 Ст. 2, Ст. 3, Ст. 4, Ст. 6, положеннями Ст. 11, положеннями Ст. 25, положеннями Ст. 26 Закону про Основи я, застрахованна особа в системі державного страхування, маю право на соціальний захист у разі народження дитини та необхідності догляду за малолітньою дитиною.
   Характеристики таких страхових випадків «вагітність і пологи» та «догляд за малолітньою дитиною», як підстави надання та отримання матеріального забезпечення, право на яке гарантоване загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (і яке є складовою частиною конституційного права на соціальний захист), умови надання, види та розміри цього матеріального забезпечення, визначено Законом України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
   Закон України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» відповідно до Закону України № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею. (ч.1 Преамбули Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»)
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються відповідно до Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ч.2 Преамбули Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»), та визнаються як гарантія конституційного права громадян на соціальний захист.
Згідно з положеннями Ст.1, положеннями п.1 Ст.4, положеннями Ст.5 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) з настанням страхового випадку, та здійснюється за принципами державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.
Стаття 36 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» чітко роз’яснює Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Звертаю Вашу увагу, що жоден пункт даної статті не підлягає до застосування до мого страхового випадку.
   Згідно з положеннями п.п. 1, 3 Ст.9 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»: «1. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових 3. … Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.».
Згідно з положеннями пп. пп. 3), 4) п. 1, Ст. 29, положеннями п.п. 3, 4 Ст. 34 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом, а саме надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
   допомога при народженні дитини (статті 40, 41 цього Закону);
   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42-44 цього Закону);».
Зверніть увагу, що я є застрахованною особою, і до мене повинен застосовуватись  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
У відповіді Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районої у м.Дніпрпетровську ради послалася на ст.46. Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» від 26.11.2008р. №835-VI, згідно якої допомога при  народженні   дитини  та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірах і порядку визначених Кабінетом Міністрів України.
   Крім того, мені було вказано на те, що Пунктом 22  Порядку передбачено,що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми": ”Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень”. При цьому, начебто, визначено єдиний порядок та умови призначення допомоги сім’ям з дітьми та її розмір, незалежно від того застраховані (працюють) чи не застраховані особи, які звертаються за призначенням допомоги. На той факт, що зазначені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» Конституційним судом визнавались неконституційними, зверніть увагу – не зважили. Далі наведено порядок нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2009 рік згідно зі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». На підставі викладеного УПСЗН Жовтневої районнї у м.Дніпрпетровську ради не вбачає підстав робити перерахунок.
   Таким чином, я, як застрахована особа, вимагаю (і це підтверджує позиція Конституційного суду України) застосування до мого страхового випадку з приводу народження дитини відповідного закону – Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми», оскільки норми останнього мають більш загальне відношення до факту народження з огляду на сферу регулювання.
   Проте, навіть якщо вирішувати питання дії зазначених законів з точки зору колізії, то при вирішенні такої колізії слід взяти до уваги Лист Міністерства юстиції від 29.07.2008 № 337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у разі колізії».
За цим листом дана колізія вирішується на користь:
   Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р.
   Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р.
   Щодо використання норм Законів про Державний бюджет з цього питання, то звертаємося до ст.22 та ст.95 Конституції України: «…Якщо розходяться акти, видані одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, неузгодженість виявилась між будь-яким законом та Конституцією України (обидва акти прийняті Верховною Радою) — колізія вирішується на користь Конституції…»
   

[barmalejka]

Я вважаю, що відмова Відповідача є незаконною. Оскільки я застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та справно сплачувала відрахування на даний вид страхування, то розміри допомоги при народженні та догляду за дитиною повинні призначатись згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
   Відповідно до статей 1, 3 Конституцiї України та принципiв бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно вiдмовлятися вiд взятих на себе фiнансових зобов’язань, передбачених законами, iншими нормативно-правовими актами, а повинна дiяти ефективно i вiдповiдально в межах чинного бюджетного законодавства».
   В зв’язку з прийнятим Конституційним Судом України Рішенням від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 р поновлено дію статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до яких допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
   Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб:  з 1 жовтня - 669 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
З 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для працездатних осіб ч.1 ст.1 Закону України від 20.10.2009 р. № 1646- VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено у сумі 744грн.
   Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про чинність Закону України „Про рахункову палату”, офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), - закони, інші правові акти, або їх окремі положення, визнані неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
   Зважаючи на те, що в період з 16 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року (по дату повного місяця мого звернення в суд) Відповідач продовжував нараховувати мені невірно призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за 2009 рік я недоотримала таку суму допомоги: щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з 16 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року-6378,76 гривень (детальний розрахунок в Додатку №1).
   Згідно Статті 52. Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.
   Інфляційні втрати щодо заборгованості (грошового зобов’язання) – це своєрідне «здешевлення», якого зазнає заборгованість (грошове зобов’язання) внаслідок інфляції.
Вiдповiдно до вимог ст. 2. Закону України від 03.07.1991 р. № 1282-XІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (ВВР, 1991, N 42, ст.551) (далі – Закон про індексацію) (у редакції до внесення змін Законом № 107 від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008), соцiальна допомога вiдноситься до категорiї виплат, якi пiдлягають індексації.
 Відповідно до статті 6 Закону про індексацію «У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів».
Статтею 5 Закону про індексацію визначені і джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Відповідні індекси повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.» - так йдеться в Роз’ясненні ВАСУ від 12.05.99р. № 02-5/223 «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції». Вказане Роз’яснення не було єдиним документом, котрим здійснювались спроби врегулювати порядок розрахунку інфляційних. Головним роз’яснювальним документом в судовій практиці щодо даного питання є лист Верховного суду України від 03.04.97р. № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».
   Щодо обчислення сум компенсації докладні роз’яснення надає Постанова Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
   Щодо 3 % річних, то про це йдеться у ч. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Виходячи з вищенаведеного, зроблені мною розрахунки виглядають таким чином (детальний розрахунок в Додатку №3):
   Борг, що утворився через недоплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – ____грн. (Додаток 2, Таблиця 2)
На цю суму нарахований % інфляції –____ грн.
3 % річних – _____ грн.
Усього борг у % інфляції та 3 % річних становить – ___ грн.
   Згідно ст. 152 Конституції України та положеннями ч.1 Ст. 56 Конституції матеріальна шкода, завдана фізичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.
   Згідно з положеннями Ст. 68 Конституції: «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей».
   Статтями 8 та 9 Кодексу Адміністративного судочинства України встановлено що, суд при вирішенні адміністративної справи повинен:
• керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави;
• застосувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини;
• гарантувати право звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України;
• не відмовляти в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини;
• вирішувати справи на підставі Конституції та законів України;
• у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу;
• у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходити із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
   Рішення Конституційного Суду України та практика Європейського Суду з прав людини стверджують, що систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, фактично скасовує їх дію. Внаслідок, зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (ч.3 ст.46 Конституції України), та порушується гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвій рівень.
   Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй.
   Також, коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй, Суд безпосередньо застосовує Конституцію.
   Так, у п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.1.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
   Окрім того, згідно з абзацом 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
   Вважаю за необхідне звернути увагу Суду на те, що призначення та виплата Відповідачем розміру допомоги нижче від прожиткового мінімуму, надає мені право вимог, щодо стягнення з останнього різниці між фактично отриманою допомогою та прожитковим мінімумом одночасно з наступних підстав:
1.   як недоплата суми допомоги, яка гарантована мені ст. 46 Конституції України, тобто як недоотримана сума допомоги (на підставі ст. 46 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 21, 104 Кодексу Адміністративного судочинства України);
2.   як матеріальна шкода (на підставі ст.56 Конституції України);
3.   як борг, виникший на підставі порушення моїх прав щодо отримання допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
   Прошу Суд звернути увагу на те, що погоджуючись з Відповідачем та визнаючи правомірність використання ним у відносинах по наданню "допомоги" норм законів «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі звуженим розміром допомоги, які обмежують права, надані мені та моїй дитині (Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; та інш.), та являють собою посяганням на наші з дитиною конституціні права (право на достатній жіттєвий рівень, право на соціальний захист), Суд легалізує дії Відповідача та узаконить ці посягання.
   Окремо прошу звернути увагу на те що, при вирішання спору щодо визначення розміру допомоги, суд не може обмежуватися лише певною частиною періоду отримання допомоги. А саме: вирішити питання стягнення недоплати (заборгованості), без одночасного зобов’язання Відповідача надання допомоги в визначену розмірі в подальшому.
   Визначення судом належного розміру допомог є підставою для:
• розрахунку суми недоплати (заборгованості) за вказаним видом допомоги з дати призначення допомоги (тобто з 16 березня 2009 року) по дату судового рішення з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення;
• встановлення розміру допомоги, яка повинна виплачуватись в подальшому (після дати судового рішення до закінчення періоду отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (тобто до 14 січня 2012 року).
   При цьому слід враховувати, що спір, щодо розміру допомоги, яка буде виплачуватись в подальшому, вже існує між мною та Відповідачем: на це вказує саме відмова Відповідача здійснити перерахунок допомог відповідно до чинного законодавства України  тобто відмова від усунення порушень законодавства при призначенні допомоги та моє звернення до суду.
   Дане твердження ґрунтується на тому факті, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначается на весь час її надання, а не на деякий період ії отримання Постанова КМ України від 27.12.2001 р. „Про Порядок призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми”.
   При цьому жодним нормативно-правовим актом не зазначено, що початок нового календарного року є підставою для перепризначення розміру допомоги.
Пунктом 57 зазначеної Постанови КМ України встановлена єдина підстава для перерахунку розміру допомоги без звернення осіб  це зміна прожитого мінімуму.
   Коригування розміру допомоги в сторону її зменшення заборонено нормами ст.ст. 22, 46 Конституції України, якими визначено що, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав; а соціальні виплати та допомоги, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
   Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України і вказано вичерпний перелік таких випадків, а саме - в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а також вказано ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені ні за яких обставин.
   Таким чином, для вирішення в повному обсязі спору щодо розміру допомог суд повинен не лише стягнути недоплату (заборгованість), а і зобов’язати Відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму до закінчення періоду ії отримання (до 14січня2012 р. включно).
   Звертаю увагу на те, що згідно з положеннями п.1 Ст. 3 «Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року»: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.»
   Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Згідно з положеннями Конституції України:
      Україна є демократична, соціальна, правова держава (Ст.1 Конституції України), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вона відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним її обов'язком (ч.2 Ст.3 Конституції України);
      Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (Ст.21 Конституції України), конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч.2 Ст.22 Конституції України), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.2 Ст.22 Конституції України), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 Ст.64 Конституції України);
      Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей (Ст.68 Конституції України), норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 Ст.8 Конституції України), права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1 Ст.55 Конституції України), кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 Ст.55 Конституції України).
На підставі вищенаведеного, керуючись:.....

[barmalejka]

ПРОШУ:
1.   Прийняти даний адміністративний позов до розгляду.
2.   Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м.Дніпрпетровську ради щодо відмови здійснення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" №2240
3.   Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м.Дніпрпетровську ради доплатити недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 18 серпня 2008 року по 31 липня 2009 року (по дату повного місяця звернення до суду) в розмірі, що складає на момент подання позову з огляду на інфляційні витрати 6575,70 гривень (шість тисяч п’ятсот сімдесят п’ять гривень 70 коп.) з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.
4.   Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 14 січня 2012 року, у відповідності з нормами діючого законодавства, але не менше прожиткового мінімуму, гарантованого Конституцією.
5.   Стягнути на мою користь з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ ради недоотриману внаслідок невиконання останнім вимог законодавства України суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі___________ (_____________________________________), за період з 14 січня 2009 року по 31грудня2009 року;
6.   Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ ради провести індексацію недоотриманих сум допомоги відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" ( 1282-12 );
7.   Стягнути на мою користь з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ ради усі витрати по справі;
8.   Ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі;
9.   Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ ради до негайного виконання постанови суду за цим позовом;
10.   Зобов’язати Відповідача подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк подання зазначеного звіту.
Додатки:
1.   Додаток 1
2.   Додаток 2 (таблиця 1, 2,)

До позаву додаються:
1.   Копія даного адміністративного позову для Відповідача з Додатками(1 примірник)
2.   Копія паспорту Д....Ли (2 примірники)
3.   Копія ідентифікаційного номеру Д..... (2 примірники)
4.   Копія свідоцтва про народження Д.... (2 примірники)
5.   Наказ «Про надання відпустки по догляду за дитиною до 3-х років Д...» від 13.02.2009 року № 11В (1 примірник + 1 копія)
6.   Виписка Райфазен-банку по картковому рахунку, який було відкрито спеціально для перерахування соціальної допомоги при народженні та допомоги по догляду за дитиною (станом на 8.10.2009 року)
7.   Копія заяви від14.09.2009 року до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ
8.   Копія листа (відповіді) вих.№ 5435 від 29.09.2009 року Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ ради за підписом начальника управління Бабенко Н.Н.
9.   Копія виписки Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району у м.Дніпрпетровськ допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років (станом на 28.09.2009 року).
10.   Квитанція сплати державного мита в розмірі 3,40 грн. (оригінал);

[Юля 777]

Добрый день.
 Хотела бы попросить посмотреть мой иск. Собираюсь побыстрей уже его отнести в суд.

                                      АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про визнання дій неправомірними щодо відмови перерахунку та виплати в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Я, Махун Юлія Олександрівна, 16 серпня 2008 року народила сина, – Махун Володимира Валерійовича, - на доказ чого надаю копію свідоцтва про народження, виданого Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області серії  -----------
З 1 грудня 2008 року я перебуваю у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01р. № 1751, на підставі поданих мною документів та моєї заяви до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого Комітету Баглійської районної Ради  міста Дніпродзержинська (далі Відповідач) мені була призначена щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застраховананій особі, в розмірі 130,00 (сто тридцять) гривень, але саме рішення про призначення допомоги до мене доведено не було, інформація про повний склад моїх прав та обов'зків у правовідносинах щодо отримання цього матеріального забезпечення мені не була надана.
Виплата цієї допомоги гарантована державою, але, як я вважаю, виплачується мені не в повному обсязі, порушуючи при цьому моє конституційне право на соціальний захист та достатній рівень життя (ст.46 Конституції України).
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлений ст.43 Закону України від 08.01.2001р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.2 ст.42 Закону України від 08.01.2001р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Враховуючи ту обставину, що даний вид допомоги надається застрахованим особам (матері дитини) у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки, слід дійти до висновку, що необхідно виходити з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для застрахованої працездатної особи, якій компенсується втрата заробітної плати на період відпустки по догляду за дитиною.
Згідно ч.3 та ч.4 ст.1 Закону України від 15.07.1999р. №966-XIV «Про прожитковий мінімум» до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
На підставі вищевикладеного слід дійти висновку, що застрахована працездатна особа, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відноситься до категорії «працездатних осіб». Відповідно ст. 43 вказаного закону, розмір такої допомоги для працездатних осіб визначається як сума не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. На сьогоднішній день допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена мені у розмірі 130 гривень на місяць, хоча згідно  ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць затверджений у розмірах:
з 01.01.2008р. - 633 грн.,
з 01.04.2008р. - 647 грн.,
з 01.07.2008р. - 649 грн.,
з 01.10.2008р. - 669 грн.
Відповідно до ст. 54 Закону України від 26.12.2008р. №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік" в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічним груп населення, встановлено в размірах, які діяли в грудні 2008 року, а саме – 669,00 гривень. Тобто прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць складав значно більшу суму, ніж та, що була виплачена реально (див додаток).
За період з ****** 2008р. по *****.2009р. включно мені виплатили ********* грн. Суми щомісячних виплат наведено в додатку (дані про отримані виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку взяті із довідки № ******* від *****2009р., яка була надана Управлінням праці та соціального захисту населення та банківської виписки від *******2009р, копії додаються)
Загальна сума недоплаченої допомоги за період червня 2008 року по травень 2009 року, яка підлягає стягненню  з Відповідача,складає 6386,00 грн. ( Шість тисяч триста вісімдесят шість гривень 00 копійок)
                14 вересня 2009 року я звернулась до Відповідача з заявою, в якій просила здійснити мені перерахунок та виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і в подальшому здійснювати виплати допомоги у відповідності з діючим законодавством України.
 Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого Комітету Баглійської районної Ради міста Дніпродзержинська дало відповідь листом Вих. №2/4548 від 17 вересня 2009 року, яким відмовило у здійсненні перерахунку та в доплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повідомивши, що ця допомога призначена і виплачена у відповідності з чинним законодавством (УПСЗН посилається у листі на ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”). Дії УПСЗН я оскаржила згідно ст.ст. 16, 17 Закону України №393/96-ВР від 02.10.1996р. «Про звернення громадян», у відповідності з якими скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування тощо подається у порядку підлеглості вищому органу. Таким органом для УПСЗН є Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської  обласної державної адміністрації (далі – ГУПСЗН). Однак, з рішенням ГУПСЗН Дніпропетровської  обласної державної адміністрації від *********2009р. № ******* за результатами розгляду моєї скарги я не згодна і змушена звернутись до суду за захистом моїх прав.
        З відповіддю УПСЗН погодитись не можу, оскільки вважаю, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

[Юля 777]

Я вважаю, що відмова відповідача є незаконною ще й з наступних підстав:
Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю є людина, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та направленість діяльності держави, а їх ствердження та забезпечення є головним обов’язком держави (ст.3), права та обов’язки людини є невідчужуваними та непорушними (ст.21), їх зміст та об’єм при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі закони не може бути звужений (ст.22). Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» обмежені мої права на отримання встановлених законом сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які є складовою мого конституційного права на соціальний захист та достатній рівень життя (ст. 46, 48). Згідно до ст. 64 Конституції, Конституційні права й свободи людини й громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених Конституцією, а саме – в умовах воєнного часу або надзвичайного положення можуть бути встановленні обмеження прав та свобод людини з зазначенням строку дії цих обмежень.
27.11.2008 р. Конституційним судом України винесено Рішення №26-рп/2008, яким остаточно вирішено питання щодо невідповідності Конституції України (неконституційність) норм закону про Державний бюджет України, що змінюють інші закони, суть якого полягає в тому, що: Закон про Державний бюджет України створює належнi умови для реалiзацiї законiв України ухвалених до його прийняття, якi передбачають фiнансовi зобов’язання держави перед громадянами.
Цитую Рішення Конституційного Суду України №26-рп/2008 від 27.11.2008 р.:
«Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходiв та видаткiв на загальносуспiльнi потреби), створює належнi умови для реалiзацiї законiв України, iнших нормативно-правових актiв, ухвалених до його прийняття, якi передбачають фiнансовi зобов’язання держави перед громадянами i територiальними громадами. Саме у виконаннi цих зобов’язань утверджується сутнiсть держави, як соцiальної i правової.  Відповідно до статей 1, 3 Конституцiї України та принципiв бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно вiдмовлятися вiд взятих на себе фiнансових зобов’язань, передбачених законами, iншими нормативно-правовими актами, а повинна дiяти ефективно i вiдповiдально в межах чинного бюджетного законодавства.»

    Зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статті 46 Конституції України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України, зокрема щодо забезпечення рівня життя для осіб, які отримують пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, не нижчого від прожиткового мінімуму, визначеного законом”.
   Кабiнет Мiнiстрiв України також просить дати офiцiйне тлумачення положення частини другої статтi 95 Конституцiї України стосовно можливостi зупиняти дiю та скасовувати норми законiв, якi визначають пiльги, компенсацiї, гарантiї, при встановленнi законом про Державний бюджет України видаткiв на загальносуспiльнi потреби. Розглядаючи порушене питання, Конституцiйний Суд України виходить з правових позицiй, висловлених ним, зокрема, у Рiшеннi вiд 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справi про соцiальнi гарантiї громадян та у Рiшеннi вiд 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справi щодо предмета та змiсту закону про Державний бюджет України. 
Ці позиції полягають у тому, що: „закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України“ (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 6-рп/2007); „законом про Держбюджет не можна вносити змiни до iнших законiв, зупиняти їх дiю чи скасовувати їх, оскiльки з об’єктивних причин це створює протирiччя у законодавствi, i як наслiдок – скасування та обмеження прав i свобод людини i громадянина.
У разi необхiдностi зупинення дiї законiв, внесення до них змiн i доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремi закони“ (абзаци третiй, четвертий пiдпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2008).
Наведенi правовi позиції дають відповіді на питання, порушені у конституційному поданні. Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що практична необхідність в офіційному тлумаченні положення частини другої статтi 95 Конституцiї України стосовно можливості зупиняти дiю та скасовувати норми законiв, якi визначають пiльги, компенсацiї, гарантiї, при встановленнi законом про Державний бюджет України видаткiв на загальносуспiльнi потреби вiдпала, що вiдповiдно до пункту 3 статтi 45 Закону України «Про Конституцiйний Суд України», § 51 Регламенту Конституцiйного Суду України є пiдставою для припинення конституцiйного провадження у цiй частинi."
Тобто відповідно до Конституції Закон про Державний бюджет України ґрунтується на діючих законах, а не змінює їх (закони) з метою зменшення видаткової частини бюджету.

[Юля 777]

 Відповідач посилається на норми Закону України Про державний бюджет, як норми закону, який має найсильнішу юридичну силу, проте як вбачається з вищезазначених Рішеннях Конституційного Суду України всі норми Закону України Про державний бюджет, якими змінюються норми інших законів України є неконституційними.
Цитую Рішення Конституційного Суду України №6/рп/2007 від 09.07.2007 р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р:
-  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли ВНАСЛІДОК дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.»
Цитую Рішення Конституційного Суду України №26-рп/2008 від 27.11.2008 р.:
 -   Рiшення Конституцiйного Суду України є обов’язковим до виконання на територiї України, остаточним i не може бути оскаржене.»
Цитую Постанову №9 Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»:
-  Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй.»
Таким чином, враховуючі Рішення Конституційного Суду України №6/рп/2007 від 09.07.2007 р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р , та РКСУ№27 Постанову № 9 Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»: норми Закону України Про державний бюджет (на які посилається Відповідач), якими змінюються інші закони України, не тільки не мають вищої юридичної сили, а взагалі не можуть застосовуватись судом при вирішенні спору.
У 2009 році відповідно до частини 2 статті 46 Закону України від 26.12.2008, № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" „допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України”.


Згідно з п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» (Офіційний Вісник України (Далі - ОВУ) 2007, N 2, ст. 72): «6. Виплата згідно з цією постановою допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року.».
Згідно з п.п. 1, 2 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» -
1. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - застраховані особи), за рахунок коштів державного бюджету.
2. Призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи. …»;
".... Згідно Постанови КМУ від 16.01.2007р. №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.12.2006 року № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» зазначено, що така передача здійснюється у зв'язку з виплатою допомоги у 2007 році з коштів державного бюджету.

        Держава, передбачивши асигнування соціальних гарантій сама визначає якими державними органами ці виплати будуть здійснюватися. Тому, приймаючи до уваги, що такими органами визнані управління праці та соціального захисту населення, яким безумовно, делеговані повноваження, починаючи з 2007 року здійснювати виплати як застрахованим, так і не застрахованим особам допомогу, відповідачі не мають права самостійно відмовлятися від таких обов'язків, та зазначити, що вони будуть їх виконувати лише в частині.

3. Відповідно до пунктів 52, 53 Постанови КМУ від 27.12.2001р. №1751 «…виплата державної допомоги сім'ям з дітьми проводиться щомісяця державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за графіками, які складаються та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення і фінансовими органами, на підставі виплатних документів, які готуються органами праці та соціального захисту населення. Окрім того, перерахування коштів державним підприємствам і об'єднанням зв'язку та установам уповноважених банків для забезпечення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

4. Згідно п.3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007. №790: «Основними завданнями управління є: …призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством…».

5. Згідно п.12 Постанови КМУ від 28 травня 2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»  з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається застрахованим особам органами праці та соціального захисту населення та виплачується за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

[Юля 777]

Враховуючи таке, вважаю, що належним Відповідачем за даним позовом є Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого Комітету Баглійської районної Ради міста Дніпродзержинська.

         Згідно з п.3 Розділу IX «Прикінцеві положення» Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (ВВР, 2001 р., N 14, ст. 71) (далі – Закон 2240), закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються до відносин з приводу надання матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, тільки в частині що не суперечить Закону 2240, зокрема – положення акту, яким, згідно з п.5 Розділу IX «Прикінцеві положення» Закону 2240, визначається розмір виплат «Допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», підлягають застосуванню тільки в тій частині, в якій вони не суперечать нормам Закону 2240, якими встановлено розміри цих видів матеріального забезпечення, а саме:
1) Ст. 43 Закону 2240 (В редакції до внесення змін Законом 107): «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.».

       Згідно Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19). Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність (ст. 60). Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68).
Тому, відмовивши у здійсненні перерахунку та виконанні доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Відповідач порушив мої права щодо отримання соціальної допомоги яка надана мені Конституцією України та Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ".
У зв’язку із зазначеним вище я змушена звернутися до суду з метою захисту та відновлення моїх прав, шляхом стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в подальшому виплачувати вказану допомогу у відповідності із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
          Окремо прошу звернути увагу на те що, при вирішання спору щодо визначення розміру допомоги суд не може обмежуватися лише певною частиною періоду отримання допомоги.
  А саме: вирішити питання стягнення недоплати (заборгованості), без одночасного зобов’язання Відповідача надання допомоги в визначену розмірі в подальшому.
        Визначення судом належного розміру допомог є підставою для:
по-перше, розрахунку суми недоплати (заборгованості) за вказаними видами допомог (з дати призначення допомоги по дату судового рішення);
по-друге, встановлення розміру допомоги, яка повинна виплачуватись в подальшому (після дати судового рішення до закінчення періоду отримання допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку).
При цьому слід враховувати, що спір щодо розміру допомоги, яка буде виплачуватись в подальшому, вже існує між мною та Відповідачем: на це вказує саме відмова Відповідача здійснити перерахунок допомог відповідно до чинних законодавства України - тобто відмова від усунення порушень законодавства при призначенні допомоги - та моє звернення до суду.

  Дане твердження ґрунтується на тому факті, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на весь час її надання, а не на деякий період її отримання.

Цитую Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. «Про Порядок призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми»:
«18. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.»

  При цьому жодним нормативно-правовим актом не зазначено, що початок нового календарного року є підставою для перепризначення розміру допомоги.

  Пунктом 57 зазначеної Постанови КМ України встановлена єдина підстава для перерахунку розміру допомоги без звернення осіб - це зміна прожитого мінімуму:
Цитую:
«57. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.»
 Коригування розміру допомоги в сторону її зменшення заборонено нормами ст.ст. 22, 46 Конституції України, якими визначено що, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав; а соціальні виплати та допомоги, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, для вирішення в повному обсязі спору щодо розміру допомог суд повинен не лише стягнути недоплату (заборгованість), а і зобов’язати Відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму до закінчення періоду ії отримання (до 02 березня 2011 р. включно).